Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С. М.,

суддів: Сахна Р. І., Пузиревського Є. Б.,

за участю прокурора Деруна А. І.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 листопада 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від

07 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2010 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого - вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2009 року за ч. 1 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК звільненого від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 71 КК до покарання, призначеного ОСОБА_1 за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 17 серпня 2009 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 22 жовтня 2009 року приблизно о 15.00 год. поблизу будинку № 22 по вул. Жовтневій у м. Знам'янці Кіровоградської області у стані алкогольного сп'яніння повторно, умисно шляхом застосування фізичного насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я, завдавши ударів руками по тілу ОСОБА_2, відкрито викрав у нього належне йому майно на загальну суму 119 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 вересня

2010 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2012 року засудженому ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження вироку місцевого суду щодо останнього.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене йому покарання через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який вважав касаційну скаргу необґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, кримінально-правової оцінки його дій за ч. 2 ст. 186 КК відповідно до вимог ст. 395 КПК 1960 року колегія суддів не перевіряла, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувалися.

За ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Під час перевірки матеріалів справи було встановлено, що при призначенні ОСОБА_1 покарання суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу (раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, суспільно-корисною працею не займається), а також врахував суд і наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, а саме часткове визнання своєї винуватості та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння відповідно.

За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не порушив загальних засад призначення покарання, встановлених КК (2341-14) , і дійшов правильного висновку про необхідність відбування покарання засудженим реально.

Апеляційний розгляд справи було проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які би були підставою для зміни чи скасування судових рішень у справі, не встановлено.

Враховуючи наведене і керуючись статтями 394- 398 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК (4651-17) 2012 року, колегія суддів

Вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від

07 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.