Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Квасневської Н.Д.,

суддів Кульбаби В.М., Швеця В.А.

розглянувши у судовому засіданні 19 вересня 2013 року у м. Києві касаційну скаргу заступника прокурора Київської області на вирок Богуславського районного суду Київської області від 10 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 червня 2013 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Богуславського районного суду Київської області від 10 квітня 2013 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.

Ухвалено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 500 грн. на відшкодування моральної шкоди та 1500 грн. документально підтверджених потерпілою судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 червня 2013 року вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 22 грудня 2012 року за місцем проживання АДРЕСА_1 під час сварки умисно заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.

Прокурор у касаційній скарзі порушує питання про перевірку судових рішень щодо ОСОБА_1 в касаційному порядку з підстав порушення судом вимог кримінально-процесуального закону. Зокрема, посилається на необгрунтованість рішення суду про стягнення з засудженого на користь потерпілої судових витрат, пов'язаних з оплатою допомоги представника. Вказує, що апеляційний суд не мотивував свого рішення.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, а також наявні копії судових рішень, судова колегія прийшла до висновку про необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Параграфом 2 КПК України (4651-17) визначено, що прокурор є стороною обвинувачення. За змістом п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК України процесуальна діяльність прокурора полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення. Таким чином, прокурор наділений правом касаційного оскарження, що прямо передбачено і п. 6 ч. 1 ст. 425 КПК України.

Разом з тим, порушене у касаційній скарзі прокурора питання щодо незаконності стягнення з засудженого на користь потерпілої коштів, по'язаних з оплатою допомоги представника, виходить за межі його процесуальних завдань, оскільки не стосуються виконання прокурором функцій органу обвинувачення або його повноважень щодо здійснення захисту інтересів держави чи громадян, які неспроможні самостійно захистити свої права у порядку, передбаченому КПК України (4651-17) .

За наведених обставин, прокурором оскаржено вирок в тому обсязі, що виходить за межі його повноважень на оскарження.

Зі змісту ухвали апеляційного суду убачається, що прокурор в своїй апеляції наводив доводи, аналогічні тим, що викладені ним в касаційній скарзі, тому апеляційний суд обгрунтовано залишив вирок суду без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли скасування ухвалених у кримінальному провадженні рішень, не виявлено.

Таким чином, підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора немає.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на вирок Богуславського районного суду Київської області від 10 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 червня 2013 року щодо ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.