Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,суддів Дембовського С.Г., Крижановського В.Я.,за участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні 5 вересня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 6 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 9 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_6

Цим вироком ОСОБА_6,

1981 року народження, не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 190 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 9 жовтня 2012 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнаний винним і засуджений за те, що він, уклавши 2 жовтня 2006 року в АКБ "Райффайзен Банк Україна" кредитний договір № CL-GOO/153/2006 на купівлю автомобіля "Chevrolet Aveo SF69Y" вартістю 66 400 грн., та договір застави № РCL-GOO/288/2006, згідно з яким куплений автомобіль передавався банку під заставу до повного погашення ним кредитних обов'язків, достовірно знаючи, що не має права розпоряджатися даним майном, включаючи його продаж або передачу третім особам, 25 березня 2007 року з метою незаконного заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, продав цей автомобіль ОСОБА_5 за генеральною довіреністю, не повідомивши останньому про заставу, чим заподіяв потерпілому шкоду у великому розмірі на суму 66 400 грн.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_5 посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Зазначає, що ОСОБА_6 безпідставно звільнено на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням. Просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який касаційну скаргу не підтримав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_6 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини справи та дані про його особу, зокрема, те, що ОСОБА_6 визнав вину та розкаявся, відшкодував шкоду, раніше не судимий, характеризуються позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов правильного висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства, звільнивши його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Отже, покарання, обране судом ОСОБА_6 є обґрунтованим, необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені потерпілим ОСОБА_5 в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 6 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 9 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 - без задоволення.