Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Леона О.І., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.,

розглянула 3 вересня 2013 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у її розгляді апеляційним судом, на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2012 року.

Вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2012 року засуджено

ОСОБА_1, 1971 р. н., що згідно положенням ст. 89 КК України не має судимість, громадянку України,

за ч. 2 ст. 190 КК України 1 рік позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2012 року задоволено апеляцію засудженої, вирок щодо неї скасовано, а справу закрито через звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України на підставі п. "в" ст. 1, ст. 6 Закону України від 08.07.2011 "Про амністію у 2011 році".

Згідно вироку, ОСОБА_1 у грудні 2008 року, шляхом обману заволоділа 38 000 грн ОСОБА_2, нібито для придбання йому 13 тонн цукру, а влітку 2010 року, зловживаючи довірою ОСОБА_3, продала отримані від нього під реалізацію 5,5 тонн цукру вартістю 20 000 грн, витративши кошти потерпілих на власні потреби.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду через неправильне застосування кримінального закону.

Стверджує, що апеляційний суд, у порушення вимог п. "е" ст. 7 Закону України "Про амністію у 2011 році", закрив справу щодо особи, яка вже звільнялась від кримінальної відповідальності на підставі вказаного акту амністії.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. "е" ст. 7 Закону України "Про амністію у 2011 році" амністія не застосовується до осіб, щодо яких протягом 1998-2010 років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.

З матеріалів справи вбачається, що, як правильно стверджує прокурор, постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.04.2012 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 190 КК України на підставі п. "в" ст. 1, ст. 6 Закону України від 08.07.2011 "Про амністію у 2011 році".

Отже, на час постановлення оскарженої ухвали апеляційного суду перешкод, передбачених п. "е" ст. 7 Закону України "Про амністію у 2011 році", не існувало, оскільки протягом 1998-2010 років до ОСОБА_1 амністія або помилування не застосовувались.

Інших доводів щодо незаконності ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2012 року в касаційній скарзі прокурора не зазначено, внаслідок чого вона не підлягає задоволенню через необґрунтованість.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, - без задоволення.