Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Леона О.І., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

розглянула 3 вересня 2013 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у її розгляді апеляційним судом, на вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2012 року.

Вказаним вироком, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_1, 1983 р. н., не судимого, громадянина України,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

Згідно вироку, ОСОБА_1 у серпні 2011 року незаконно, з метою збуту зірвав листя і суцвіття дикоростучої коноплі, переніс в АДРЕСА_1, висушив та подрібнив, виготовивши канабіс (марихуану), та зберігав, а 17.03.2012 і 22.03.2012 продав, кожний раз за 250 грн, ОСОБА_2 1,2 гр. та 0,53 гр. відповідно вказаного особливо небезпечного наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування зазначених судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд через неправильне застосування статті 69 КК України, що призвело до призначенням покарання, яке не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України в скарзі не оспорюється, а твердження прокурора про явну несправедливість призначеного засудженому покарання не обґрунтоване.

Так, призначаючи покарання із застосуванням статті 69 КК України, суд дотримався загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, оскільки врахував тяжкість скоєного злочину, дані про особу ОСОБА_1, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні брата інваліда першої групи, за яким здійснює постійний догляд, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

За таких обставин, підстав вважати призначене ОСОБА_1 покарання явно несправедливим колегія судді не вбачає.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року, оскільки в ній зазначені підстави з яких доводи прокурора щодо м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання визнані необґрунтованими.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, - без задоволення.