Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Леона О.І., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

розглянула 3 вересня 2013 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у її розгляді судом першої інстанції, на вирок Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 02 жовтня 2012 року.

Вказаним вироком, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_1, 1980 р. н., неодноразово судимого, останній раз - 18.07.2006 за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 190, чч. 1, 4 ст. 70 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 27.07.2009 умовно-достроково на два роки один місяць двадцять днів, громадянина України,

за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч. 1 ст. 311 КК України на 1 рік обмеження волі;

на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно вироку, ОСОБА_1 у 2011 році в АДРЕСА_1 за невстановлених обставин неодноразово незаконно, з метою збуту виготовив та зберігав не менше 0,0108 гр. метамфетаміну, частину якого у невстановленій кількості 17.05.2011 та 24.05.2011 продав ОСОБА_2, кожний раз за 30 грн, після чого 0,0108 гр. залишку вказаної психотропної речовини та прекурсори - спресовану речовину і 5,5 мл. розчину соляної кислоти - виявили та вилучили працівники міліції.

У касаційній скарзі та доповненні до неї прокурор порушує питання про скасування вищезазначеної ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд через призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості та не зазначення у вироку редакції статті 307 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні поставлених йому за вину злочинів за обставин, зазначених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Покарання призначено з дотриманням загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, із врахуванням тяжкості вчиненого злочину та особи неодноразово судимого ОСОБА_1 Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

Отже, підстав вважати покарання таким, що є явно несправедливим, колегія суддів не вбачає.

Зі змісту вироку вбачається, що суд правильно, у відповідності до положень ст. 4 КК України, застосував кримінальний закон, який діяв на час вчинення злочину.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року, оскільки суд вмотивував свої висновки про необґрунтованість доводів прокурора, які ідентичні доводам касаційної скарги, щодо м'якості призначеного засудженому покарання, та навів докладні мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 2 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.