Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Леона О.І., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

розглянула 3 вересня 2013 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 25 вересня 2012 року.

Вказаним вироком, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_1, 1967 р. н., судимого 26.03.2003 за ч. 1 ст. 115 КК України на вісім років позбавлення волі, звільненого 31.12.2008 умовно-достроково на 1 рік 11 місяців 10 днів, громадянина України,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків на 6 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Згідно вироку, ОСОБА_1 восени 2009 року незаконно, з метою збуту зірвав в полі неподалік с. Малосілка Бердичівського району 50 головок дикоростучого снотворного маку, переніс в будинок АДРЕСА_1 подрібнив, виготовивши макову солому, та зберігав, а 22.09.2010 та 23.09.2010 продав ОСОБА_2 за 80 грн та ОСОБА_3 за 200 грн 71,4 та 150 гр. відповідно вказаного особливо небезпечного наркотичного засобу, залишок якого вагою 1197,76 гр. у висушеному виді в той же день було виявлено та вилучено у зазначеному будинку.

У касаційній скарзі засуджений просить пом'якшити призначене йому покарання, із застосуванням положень ст. 69 КК України, через неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність вини та невідповідність покарання тяжкості скоєного злочину і його особі внаслідок суворості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив залишити оскарженні рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 підтверджена сукупністю доказів зібраних у справі, дослідженими у судовому засіданні та наведеними у вироку.

За встановлених судом обставин дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковані правильно, що в касаційній скарзі не оспорюється.

Призначаючи покарання, суд дотримався загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, оскільки врахував тяжкість вчиненого злочину, особу судимого ОСОБА_1, який вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення від покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі. Обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено.

Отже, призначене покарання є справедливим, а підстав для задоволення скарги засудженого немає.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року, а доводи засудженого зазначені в апеляції, аналогічні тим, що вказані у касаційній скарзі.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 25 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу останнього - без задоволення.