5-3756км13 Про хуліганство, скоєне в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в громадському місці - 03.09.2013 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 03 вересня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Полтавської області на вирок Машівського районного суду Полтавської області від 28 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 26 березня 2013 року щодо засудженого ОСОБА_1

Вироком Машівського районного суду Полтавської області від 28 січня 2013 року засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці.

Апеляційний суд змінив вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання і призначив засудженому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 8500 гривень.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 18 червня 2011 року, близько 03 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території літнього майданчику кафе-бару "Семіраміда" в смт. Машівка Полтавської області, умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, зневажливо ставлячись до загальновизнаних правил поведінки, почав нахабно себе поводити, висловлюватися в присутності інших осіб нецензурними словами, на зауваження не реагував та безпричинно вилив в сторону потерпілої ОСОБА_2 келих пива. Після чого кинув пляшку, яка попала їй в область скроні, а потім наніс потерпілій удар стільцем по голові, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. В результаті таких дій ОСОБА_1 було тимчасово припинено нормальну роботу розважального закладу.

У касаційній скарзі заступник прокурора Полтавської області, не оспорюючи доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації дій, просить постановлені судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_1 не врахував суспільну небезпеку вчиненого в стані алкогольного сп`яніння злочину стосовно неповнолітньої потерпілої, необ'єктивні показання засудженого, який намагається перекласти вину на потерпілу. Судом апеляційної інстанції дана обставина також не була врахована.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про скасування ухвали та направлення справи на новий апеляційний розгляд, пояснення засудженого ОСОБА_1, який вважає судові рішення законними, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 377 КПК України 1960 року при скасуванні або зміні вироку місцевого суду в ухвалі апеляційного суду повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів

Цих вимог закону при розгляді даної справи апеляційним судом не було дотримано у повній мірі.

Так, прокурор в апеляції порушував питання про скасування вироку суду і постановлення свого вироку щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину внаслідок м'якості. На обґрунтування своїх вимог наводив відповідні доводи з посиланням на матеріали справи. Зокрема стверджував, що суд першої інстанції належним чином не врахував обставини вчиненого злочину та, що внаслідок дій ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження.

Матеріалами справи з'ясовано, що при призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання суд у вироку вказав, що враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність обтяжуючої покарання обставини, зокрема вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, відсутність пом'якшуючих обставин, відсутність судимості.

З урахуванням всіх обставин по справі місцевий суд призначив покарання у виді 4 місяців арешту, але апеляційний суд змінив вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання і призначив засудженому покарання у виді штрафу.

Однак, суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині ухвали свій висновок про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді штрафу належним чином не обґрунтував.

Відмовляючи у задоволенні апеляції прокурора, апеляційний суд не зазначив переконливих підстав на спростування його доводів, внаслідок чого ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Як вбачається з ухвали апеляційної інстанції, пом'якшуючи покарання засудженому ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції не врахував, що в результаті дій засудженого неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 отримала травму голови, втратила можливість займатися жіночим футболом, яким займалася професійно та взагалі не врахував думку потерпілої, щодо покарання ОСОБА_1 Натомість суд послався на поведінку підсудної, яка нібито спровокувала вчинення злочину, що не відповідає обставинам справи.

Зазначене дає підстав вважати, що апеляційний суд формально розглянув справу щодо ОСОБА_1, а прийняте рішення жодним чином не мотивував.

За таких обставин, доводи прокурора у касаційній скарзі про необґрунтованість та невмотивованість ухвали апеляційного суду колегія суддів вважає аргументованими і в цій частині скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи зазначене, ухвала суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи щодо нього на новий апеляційний розгляд, під час якого слід належно оцінити фактичні обставини справи, дані про особу винного та обставини, які мають юридичне значення при визначенні покарання, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.