Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Пойди М.Ф.,суддів: Квасневської Н.Д., Швеця В.А.,з участю прокурора Саленка І.В.,розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 серпня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2012 року, -

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2012 року

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

в силу ст. 89 КК України вважається таким, що судимості не має,

-засуджено за ч 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 57 165,78 грн., моральну шкоду в сумі 100 000 грн.

Згідно з вироком суду, 19.07.2008 року, близько 21:00 год., ОСОБА_5, перебуваючи в парадній буд. № 57 по вул. Ак. Філатова в м. Одесі, в ході сварки на грунті особистих неприязних відносин, що виникли в результаті конфлікту і бійки, що сталися раніше, умисно, з метою вбивства, завдав ОСОБА_7 наявним при собі ножем удар в область обличчя, а потім удар в область грудної клітини, заподіявши тим самим останньому тілесні ушкодження, що спричинили гостру крововтрату, в результаті чого наступила смерть ОСОБА_7

В апеляційному порядку вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений посилається на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості, неповноту та однобічність досудового та судового слідства, невзяття до уваги показань свідків. При цьому вказує, що він захищався від потерпілого, надавав останньому медичну допомогу після скоєного та не зник з місця злочину. Просить судові рішення змінити, перекваліфікувати його дії на ст. 118 КК України.

Заслухавши доповідача, вислухавши доводи прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку. Тому вона повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою.

Крім того, згідно зі ст. 377 КПК України (1960р.) в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені докладні мотиви постановленого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані та жоден з них не повинен залишатися без відповіді. У разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які її визнано необґрунтованою.

Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд не дотримався цих вимог і положень закону.

Так, в поданій засудженим апеляції ставилось питання про те, що потерпілий ОСОБА_7 сам спровокував конфлікт прийшовши до засудженого додому з метою з'ясування стосунків. Зазначалось в апеляції, що потерпілий кинув в нього ніж, в руці тримав прут. Крім того, засуджений стверджував, що надав медичну допомогу ОСОБА_7 після нанесення травм. Вказував ОСОБА_5, що показання свідка ОСОБА_8 суд оцінив невірно, оскільки остання ввійшла в під'їзд пізніше та не бачила початку конфлікту; а працівники міліції здійснювали психологічний тиск на ОСОБА_8 для дачі показань проти нього. Зазначав ОСОБА_5 і про невірність висновку суду про нанесення ним ОСОБА_7 удару в область обличчя, оскільки пошкодження біля ока у потерпілого були раніше, що підтвердили свідки. Просив ОСОБА_5 також в апеляції про відмову в задоволенні цивільного позову потерпілої.

Проте, як убачається з ухвали, апеляційний суд при розгляді справи суті зазначених доводів не навів, ретельно їх не перевірив і не проаналізував, переконливої відповіді на них не дав, а лише обмежився загальними фразами та наведенням в ухвалі доказів, на які послався суд першої інстанції у вироку.

Зазначене порушення є таким, що істотно вплинуло на правильність прийняття рішення по справі в апеляційній інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 370, п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року підставою для скасування вироку, ухвали чи постанови, є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

За таких обставин касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню як постановлена з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого слід ретельно перевірити доводи апеляції та касаційної скарги, надавши на них мотивовану відповідь, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_5 - скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.