Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Пойди М.Ф.,суддів: Квасневської Н.Д., Швеця В.А.,з участю прокурора Саленка І.В., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 серпня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 11 грудня 2012 року, -

Вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2012 року

ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

-засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_6 від відбування основного покарання, з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 16 580 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Згідно вироку суду ОСОБА_6 14 травня 2008 року, приблизно о 17 год. 20 хв., керуючи на підставі доручення технічно справним автомобілем марки "АЗЛК-2140", який належить на праві власності ОСОБА_8, в умовах необмеженої видимості, в світлий час доби, рухався по сухій асфальтованій дорозі по вул. Першотравневій в с. Котлярове Жовтневого району Миколаївської області, зі швидкістю приблизно 50-60 км/год.

Попереду нього в попутному напрямку, ближче до правого краю проїжджої частини дороги, зі швидкістю приблизно 8 км/год. рухався мотоблок під керуванням ОСОБА_9

В цей же час, за автомобілем "АЗЛК-2140", в тому ж напрямі, зі швидкістю приблизно 75-91 км/год. рухався технічно справний автомобіль "ВАЗ-2107", під керуванням ОСОБА_10

Водій автомобіля "АЗЛК-2140" ОСОБА_6 виконав маневр обгону мотоблоку та повернувся на смугу свого руху.

Після обгону мотоблоку ОСОБА_6 прийняв вправо, на узбіччя дороги, після чого, не переконавшись в безпеці свого маневру, став здійснювати розворот ліворуч. При цьому він проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, не врахував ширину проїжджої частини і габарити свого автомобіля, не переконався в безпеці маневру для інших учасників руху, не пропустив автомобіль марки "ВАЗ-2107", що почав маневр обгону мотоблока і рухався попутно в лівому ряді дороги, не відмовився від виконання маневру розвороту, хоча міг і повинен був це зробити, але продовжив розворот наліво. Водій ОСОБА_10, виявивши на смузі свого руху перешкоду у виді автомобіля "АЗЛК-2140", через вкрай малу відстань між автомобілями не мав технічної можливості зупинити свій автомобіль і, знаходячись в аварійній ситуації, став відводити свій автомобіль вліво та гальмувати. При цьому, правою частиною свого автомобіля контактував з лівою передньою частиною автомобіля "АЗЛК-2140".

В результаті зіткнення автомобіль "ВАЗ-2107", знаходячись в стані неконтрольованого бокового заносу, а також потрапивши в калюжу на лівому узбіччі, по ходу свого руху, лівою бічною частиною скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_11, яка від одержаних тілесних ушкоджень померла у відділенні лікарні швидкої медичної допомоги м.Миколаєва.

Настанню даного ДТП сприяло злочинне порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 "б", 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) які знаходяться у причинному зв'язку з наслідками, що настали.

В апеляційному порядку за апеляціями потерпілого та захисника в інтересах засудженого вирок залишено без зміни.

У касаційних скаргах потерпілий ОСОБА_7 та захисник в інтересах засудженого посилаються на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, помилку у визначенні кола суб'єктів кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Зазначають про неправдивість показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_10 та ОСОБА_15 та помилкове відхилення судами висновку експерта № 3697 від 20 липня 2011 року. Вказують про недопустимість як доказів експертиз №№ 1/150, 4/50, 6950/9478. Стверджують, що постановою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_10 встановлено факт порушення ним ряду пунктів Правил дорожнього руху України, зокрема, перевищення допустимої швидкості руху, що перебуває, на думку, касаторів, в причиново-наслідковому зв'язку з настанням смерті потерпілої (проте про наявність цієї постанови дізнались лише під час розгляду справи в суді). Посилаються також на невідповідність призначеного основного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а також необґрунтоване призначення додаткового покарання в зв'язку з потребою частих перевезень батька до лікарні. Просять судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, вислухавши доводи прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що касаційні скарги потерпілого та захисника підлягають частковому задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи, висновки судів про винність ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судами доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів.

Колегія суддів погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій, що вина ОСОБА_6 підтверджується показаннями свідків, даними протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події; висновками експерта № № 2/126 та 2/127 від 29 травня 2008 року, висновками автотранспортної трасологічної експертизи № 4/50 від 29 травня 2008 року, автотехнічної експертизи № 1/150 від 23 червня 2008 року, комісійної судової транспортно-трасологічної експертизи № 6950/9478 від 05 листопада 2010 року, тощо, тобто доказами, які логічно узгоджуються між собою.

Разом з тим згідно з положеннями ст. ст. 367, 398 КПК України (1960 р.) вирішення питань, зазначених у касаційній скарзі щодо відповідності висновків, які викладені у постановлених по справі судових рішеннях, фактичним обставинам справи, а також неповноти та однобічності досудового та судового слідства до повноважень касаційного суду не віднесено, а є компетенцією апеляційного суду.

Крім того, доводи касаційних скарг потерпілого та захисника в інтересах засудженого за своїм змістом аналогічні доводам їх апеляцій.

Апеляційний суд ретельно перевірив викладені в апеляціях доводи та навів в ухвалі мотиви на їх спростування, які ґрунтуються на матеріалах справи.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960 року).

Доводи касаційних скарг про суворість основного покарання не є слушними, оскільки призначення засудженому основного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років передбачено санкцією інкримінованої йому статті 286 ч. 2 КК України та відповідає положенням ст. 65 КК України; покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів; крім того ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням.

Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне виключити з судових рішень вказівку про застосування до ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати будь-якими транспортними засобами строком на 2 роки, оскільки батько засудженого переніс інсульт, в результаті чого потребує постійних перевезень до лікарні, а ОСОБА_6 є єдиним членом сім'ї, який має водійські права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційних скарг та зміни судових рішень в частині призначення додаткового покарання.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

Касаційні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 11 грудня 2012 року щодо ОСОБА_6 - змінити.

Виключити з судових рішень вказівку про застосування до ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати будь-якими транспортними засобами строком на 2 роки.

В решті судові рішення залишити без зміни.