Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Шилової Т.С.,суддів:Зубара В.В., Леона О.І., за участю прокуроразасудженого Вергізової Л.А.,ОСОБА_5,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 20 серпня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2012 року.

Зазначеним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 23 грудня 2009 року вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим за ч. 2 ст. 200 КК із застосуванням ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці, звільненого 18 квітня 2011 року постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя із заміною невідбутого покарання на виправні роботи,

засуджено за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 573 969 грн.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 24 червня 2012 року приблизно о 22:00 з приміщення будинку служби безпеки ТОВ "МПК "Скворцово", що розташоване за адресою: вул. Персикова 2, с. Скворцово, Сімферопольський район Автономної Республіки Крим, таємно викрав із сейфу гроші у розмірі 1 031 000 грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про зміну судових рішень і просить з урахуванням усіх обставин справи та даних про особу засудженого пом'якшити призначене покарання, застосувавши до нього вимоги ст. 69 КК України. Зазначає, що судом при призначенні покарання не враховано наявність на його утримання неповнолітньої дитини, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, часткове відшкодування заподіяної шкоди потерпілому.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який просив задовольнити його скаргу, пояснення прокурора, який просив залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна в особливо великих розмірах, а також правильності кваліфікації його дій за ч. 5 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів засудженого про те, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості, то вони є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого, обставини, які пом'якшують покарання, в тому числі й ті, на які посилається засуджений у касаційній скарзі, і призначив покарання у виді позбавлення волі у мінімальних розмірах, передбачених санкцією ч. 5 ст. 185 КК.

Колегія суддів вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів і підстав для застосування положень ст. 69 КК не вбачає.

Апеляційний суд розглянувши справу за апеляцією засудженого ретельно перевірив викладені у ній доводи, за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, й визнав їх безпідставними, навівши у своїй ухвалі докладні мотиви такого висновку. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК 1960 року.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були би підставами для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХI "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.