Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів Животова Г.О., Єленіної Ж.М.,

за участю прокурора Саленка В.І.,

розглянула 30 липня 2013 року у м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на вирок Арцизького районного суду Одеської області від 23 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 1 листопада 2012 року.

Вказаним вироком, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_1, 1970 р. н., неодноразово судимого, останній раз - 18.07.2005 за ч. 2 ст. 289 КК України на 6 років позбавлення волі, звільненого 05.06.2009 умовно-достроково на 1 рік 9 місяців 3 дні, громадянина України,

за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна.

Згідно вироку, ОСОБА_1 13.07.2009 опівночі, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння на вул. Миру у м. Арцизі Одеської області, під час нападу на ОСОБА_2 з метою заволодіння її майном застосував небезпечне для життя та здоров'я останньої насильство, хапав потерпілу за тулуб, обличчя й волосся, бив та кидав її на проїжджу частину дороги, але не зміг заволодіти вирваною з рук сумочкою через активний спротив жінки та наближення сторонніх осіб.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_2 було спричинено легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений просить перекваліфікувати його дії на ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки він не мав умислу на заволодіння майном потерпілої, сумочку вирвав з рук жінки через те, що вона активно оборонялась нею, показання на досудовому слідстві в яких визнавав вину у розбійному нападі давав через застосування до нього фізичного та психічного насильства.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив залишити без зміни оскаржені рішення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч.1 ст. 398 КПК України, не підлягають.

Твердження засудженого про недоведеність його винуватості у розбійному нападі є безпідставним, оскільки протилежний висновок суду в цій частині ґрунтується, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України 1960 року, на неупередженій оцінці безпосередньо досліджених ним доказів та на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Такі висновки відповідають показанням потерпілої ОСОБА_2 про обставини здійсненого ОСОБА_1 нападу на неї з вириванням сумочки тощо; свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (останні двоє - очевидці події); показанням самого засудженого на досудовому слідстві про здійснення ним нападу з метою заволодіння майном потерпілої; даним протоколів явки з повинною, огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, очної ставки обвинуваченого з потерпілою; висновкам судово-медичних експертиз тощо.

Ці висновки місцевого суду обґрунтовано визнані апеляційним судом такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Заява засудженого про застосування до нього недозволених методів слідства перевірялась судами та не знайшла свого підтвердження. При цьому враховано, що згідно відповідної постанови органу досудового слідства у порушенні кримінальної справи за цієї заявою ОСОБА_1 відмовлено через її безпідставність. Ця постанова набрала законної сили та ніким не оскаржена.

Отже, показання обвинуваченого на досудовому слідстві, які стверджені й іншими доказами, обґрунтовано визнані судами достовірними.

Покарання призначено з дотриманням загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, є справедливим, а підстав для його пом'якшення немає.

Апеляційний суд розглянув справу з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону та, у відповідності до положень ст. 377 КПК України вмотивувавши свої висновки, обґрунтовано залишив без зміни рішення суду першої інстанції.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Арцизького районного суду Одеської області від 23 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 1 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу останнього - без задоволення.