Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів Животова Г.О., Єленіної Ж.М.,

за участю прокурора Саленка І.В.,

розглянула 30 липня 2013 року у м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограду від 19 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровградської області від 16 жовтня 2012 року.

Вказаним вироком, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_1, 1986 р. н., не судимого, громадянина України,

за ч. 4 ст. 152 КК України на 12 років позбавлення волі.

Згідно вироку, ОСОБА_1 20 серпня 2011 року в 00:30, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння поблизу буд. 52 Б на вул. Балтийській у м. Кіровограді, насильно, з декількох спроб посадив малолітню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у свій автомобіль ВАЗ-21013, та не зважаючи на спротив дівчинки, яка повідомила нападникові про свій 12-річний вік, крики про допомогу та намагання її матері, яка вибігла з вказаного будинку, почувши голос доньки, зупинити легковик власним тілом, від'їхав у безлюдне місце за 300 м. від об'їзної дороги де, погрожуючи фізичною розправою, зґвалтував її.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, просить пом'якшити призначене йому покарання, врахувавши його молодий вік, наявність у нього малолітньої дитини та постійного місця проживання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив залишити оскаржені рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються, а доводи про призначення покарання, яке за своєю суворістю не відповідає тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого, необґрунтовані.

Так, призначаючи покарання, суд, у відповідності до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, врахував, що вчинений у стані алкогольного сп'яніння злочин є особливо тяжким, ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання.

Отже, призначене покарання за своїм видом та розміром є справедливим, підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.

Апеляційний суд ретельно перевірив доводи поданої засудженим апеляції та, у відповідності до вимог ст. 377 КПК України, вмотивувавши свої висновки, обґрунтовано залишив її без задоволення.

Істотних порушень вимог КПК України (4651-17) , які б перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено, а в касаційній скарзі посилання на такі порушення відсутні.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Кіровського районного суду Кіровоградської області від 19 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу останнього - без задоволення.