5-3068к13 Про одержання хабара керівником КП БТІ за реєстрацію права власності на нерухоме майно - 30.07.2013 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 30 липня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області від 02 квітня 2013 року.

Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 23 листопада 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що

не має судимостей,

засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, організаціях комунальної форми власності, пов'язаних з організаційно-розпорядчою діяльністю, строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

02 квітня 2013 року Апеляційний суд Херсонської області за апеляціями прокурора вказаний вирок щодо ОСОБА_2 у частині призначення покарання скасував і постановив свій вирок, за яким призначив йому покарання за ч. 2 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

У решті вирок місцевого суду залишив без зміни.

ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він, працюючи з 10 квітня 2012 року заступником начальника Комунального підприємства БТІ Херсонської обласної ради, 25 липня 2012 року, знаходячись у своєму службовому кабінеті № 4 КП Каховського БТІ по вул. К.Маркса, 64 в м. Каховка Херсонської області, розглянувши інвентаризаційні справи № 369 та № 370 за заявами голови СФГ "Валентина" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про реалізацію права власності на будівлі корівника та складу комбікорму в с. Мала Лепетиха по вул. Гагаріна запропонував ОСОБА_4, який діяв особисто та від імені дружини ОСОБА_3, передати йому в якості хабара кошти в сумі 4 000 доларів США за те, що він використає своє службове становище та повноваження щодо реєстрації права власності й зареєструє право власності на нежитлові будівлі - корівник та склад комбікорму у відповідності з рішеннями Великолепетиського районного суду Херсонської області від 13 та 16 березня 2012 року, якими за СФГ "Валентина" та ОСОБА_4 визнано право власності.

27 липня 2012 року ОСОБА_4, знаходячись по вул. Мелітопольській, 188 в м. Каховка, передав ОСОБА_2, а останній отримав обумовлену суму хабара, а саме 1 000 доларів США, що за курсом НБУ складає 7 990 грн., та 24 000 грн., що в загальній сумі становить 31 990 грн. за державну реєстрацію права власності на вищезазначені об'єкти нерухомості, після чого він був затриманий співробітниками УСБ України в Херсонській області.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_2 через істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить направити справу на новий апеляційний розгляд. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що апеляційний суд безпідставно застосував при призначенні ОСОБА_2 покарання ст. 75 КК України, не врахувавши тяжкість вчиненого злочину, корисливий мотив, розмір хабара, та безпідставно взяв до уваги щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, у зв'язку з чим призначене засудженому покарання не відповідає вимогам ст. 65 КК України. Крім того, прокурор у касаційній скарзі посилається на невідповідність вироку апеляційного суду вимогам ст.ст. 332- 335 КПК України (1960 року).

На касаційну скаргу прокурора засудженим ОСОБА_2 подано письмове заперечення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, заперечення засудженого та захисника проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі та письмовому запереченні на неї, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 в одержанні хабара в значному розмірі та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції Закону від 07 квітня 2011 року) в касаційному порядку не оспорюються.

Щодо доводів касаційної скарги прокурора про м'якість призначеного засудженому ОСОБА_2 покарання у зв'язку з безпідставним звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням, то вони є необґрунтованими.

За змістом ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, то він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, місцевим судом, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, при вирішенні питання про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України у відповідності до вимог вказаного закону враховані ступінь тяжкості злочину, який є злочином середньої тяжкості, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та наявність обставин, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також дані про його особу, зокрема, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем роботи характеризується виключно позитивно.

Приймаючи до уваги сукупність цих обставин, рішення апеляційного суду про можливість виправлення ОСОБА_2 без реального відбування основного покарання зі встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України, є мотивованим, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Підстав для скасування оскаржуваного вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості колегія суддів не вбачає.

Доводи касаційної скарги прокурора в частині порушення апеляційним судом вимог ст.ст. 332- 335 КПК України (1960 року), на думку колегії суддів, є безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам справи.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області від 02 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.