Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кульбаби В.М,

суддів Орлової С.О., Беха М.О.,

розглянула 29 липня 2013 року в судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Антрацитівського міськрайонного суду луганської області від 16 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 21 червня 2013 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 16 квітня 2013 року,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого, останній раз 07 лютого 2007 року Антрацитівським міськрайонним судом за ст. ст. 185 ч. 3, 263 ч. 1 КК України та призначено покарання 3 роки 2 місяці позбавлення волі, відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів зараховано покарання за вироком Антрацитівського міськрайонного суду від 19 січня 2007 року, остаточно визначено 3 роки 8 місяців позбавлення волі.

Звільненого 22 липня 2010 року по закінченню терміну відбування покарання,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання за ч. 2 ст. 186 КК України 4 роки 1 місяць позбавлення волі, за ч. 1 ст. 125 КК України 200 годин громадських робіт. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено обвинуваченому ОСОБА_1 4 роки 1 місяць позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 06 лютого 2013 року о 16 год. перебуваючи в будинку ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2, у стані алкогольного сп'яніння наніс потерпілому декілька ударів по обличчю, від яких ОСОБА_2 впав та знепритомнів. Внаслідок удару у останнього виявлено легкі тілесні ушкодження у виді крововиливу вік лівого ока, лоба зліва, перенісся.

Після чого, відкрито заволодів майном ОСОБА_2 - чавунною плитою, саморобними колосниками з вугільної печі, велосипедом "Україна" та розпорядився речами на власний розсуд на загальну суму 1025 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 21 червня 2013 року вирок місцевого суду відносно ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ставить питання про зміну вироку та ухвали суду та пом'якшення йому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України. Стверджує, що судом не взято до уваги обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання скаржником порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

У касаційній скарзі засуджений не оспорює висновки суду щодо доведеності його вини за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 125 КК України.

Необґрунтованими є доводи касаційної скарги засудженого про суворість призначеного покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції закону, з урахуванням ступеню тяжкості злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з вироку, судом, при призначенні ОСОБА_1 покарання, враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК відносяться до злочинів невеликої тяжкості та тяжкого, крім того, взято до уваги дані про особу обвинуваченого, котрий неодноразово судимий, негативно характеризується за місцем проживання, не працює, обставини що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, обставини, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.

Посилання засудженого про неврахування судом обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів є необґрунтованими.

Зі змісту ухвали вбачається, що переглядаючи справу в апеляційному порядку суд врахував наведені доводи в апеляційній скарзі засудженого, які є аналогічними доводам його касаційної скарги та обґрунтовано визнав, що призначене покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі відповідає вимогам закону та навів доводи про відсутність підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України. Зокрема, прийнято до уваги характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів та їх рецидив.

Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, буде достатнім для його виправлення, та запобіганню вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Як убачається зі змісту ухвали, суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляційної скарги засудженого, дав на неї відповіді і своє рішення належним чином мотивував.

Законних підстав вважати призначене засудженому покарання несправедливим внаслідок його суворості, як того вимагає ст. 414 КПК України при скасуванні вироку, в касаційного суду немає.

Ухвала Апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги засудженого та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України слід відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 16 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 21 червня 2013 року.