Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів Кравченка С.І., Наставного В.В.,

за участю прокурора Піх Ю.Г.,

особи, кримінальна справа

щодо якої закрита, ОСОБА_1,

її захисника адвоката ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні 25 липня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області Виноградової С.О. на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2013 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, який не має судимості,

звільнено від кримінальної відповідальності за ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.3 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а провадження у справі щодо нього закрито.

ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в тому, що він, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, 06 жовтня 2008 року в приміщенні Новомосковської ОДПІ підробив офіційний документ - звіт суб'єкту малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 3 квартал 2008 року, в якому умисно занизив об'єм виручки, отриманої за звітний період, та який завірив своїм підписом, а після чого ОСОБА_1 використав цей завідомо підроблений документ, подавши його до Новомосковської ОДПІ, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України.

В апеляційному порядку постанова міськрайонного суду не оскаржувалася.

У касаційній скарзі прокурор просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вказує на те, що постанова суду є немотивована і не відповідає вимогам закону, а саме ст. 64, 248, 282 КПК України 1960 року, в зв'язку з чим ОСОБА_1 безпідставно було звільнено від відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Зокрема зазначає про те, що суд у постанові не провів аналіз доказів пред'явленого обвинувачення по ст. 212 ч. 3 КК України та будь-якого рішення щодо цієї частини обвинувачення не прийняв, а рішення в частині пред'явленого обвинувачення за ст.ст. 358 ч.1, 358 ч. 3 КК України належним чином не мотивував.

В запереченнях на касаційну скаргу прокурора Прокопенко О.В. вказує на безпідставність її доводів та законність постанови суду щодо себе.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів касаційної скарги, пояснення ОСОБА_1 і його захисника про заперечення проти касаційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 49 ч. 1 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки.

Відповідно до ст. 11-1 ч. 2 КПК України 1960 року суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Як убачається з матеріалів справи, кримінальна справа щодо ОСОБА_1 за ст. 358 ч. 1, ст. 358 ч. 3 КК України надійшла до суду з обвинувальним висновком. Зазначені злочини ним вчинено в жовтні 2008 року й вони відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості.

З урахуванням цих обставин, заявленого клопотання зі сторони захисту, яке було підтримане ОСОБА_1, його повного визнання вини, суд, роз'яснивши наслідки застосування положень ст. 49 КК України, обґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності й закрив справу, належним чином мотивувавши таке своє рішення.

При цьому місцевий суд дотримався вимог ст. 4 КК України, яка визначає чинність закону про кримінальну відповідальність у часі, вказавши про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст. 358 ч.1, ст. 358 ч.3 КК України, що діяли на час вчинення злочинів.

Доводи прокурора щодо невмотивованості постанови в частині пред'явленого обвинувачення за ст. 212 ч. 3 КК України є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 275 КПК України 1960 року розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. При цьому, під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення в порядку, передбаченому ст.ст. 276, 277, 278 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, відповідно до зазначених вимог закону було внесено постанову від 25 березня 2013 року про зміну обвинувачення в суді, на підставі якої в порядку ст. 277 КПК України 1960 року обвинувачення ОСОБА_1 було змінене і йому пред'явлено обвинувачення лише за ст.ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України, а обвинувачення за ст. 212 ч.3 КК України було виключене.

Отже, доводи касаційної скарги щодо порушення судом меж судового розгляду також є безпідставними.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, також не виявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів

постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області - без задоволення.