Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.,

суддів Беха М.О., Кульбаби В.М.,

за участю прокурора Парусова А.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 липня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1

Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2012 року,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено:

за ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 15 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 255000 грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських повноважень на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності строком на 1 рік з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Вирішено питання про речові докази.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2012 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції задоволено частково.

Вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2012 року скасовано в частині вирішення цивільного позову, а справу направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він як засновник та директор ТОВ "Еталон-Траст", виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, умисно в період з 01.11.2008 по 10.11.2008 року ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 1 601 454,38 грн. та податку на прибуток у сумі 2 001 817,98 грн., а всього на загальну суму 3 603 272,36 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету в період до 20.11.2008 року коштів на суму, яка в 13 993,29 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великому розмірі.

У період з 01.08.2008 по 30.11.2008 року ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 2 356 904 грн., а також в період з 01.08.2008 по 20.02.2009 року ухилився від сплати податку на прибуток підприємства у сумі 2 946 130 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 5 303 034 грн., яка у 20 594,3 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великому розмірі.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Стверджує, що судом апеляційної інстанції не розглянуто доводи апеляційної скарги прокурора на м'якість призначеного покарання засудженому. В порушення вимог ст. 377 КПК України, колегія суддів не мотивувала своє рішення, відмовляючи у задоволенні апеляції прокурора в частині невідповідності призначеного судом за ч. 3 ст. 212 КК України покарання у мінімальному розмірі межі ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання скарги, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені докладні мотиви прийнятого рішення, а при залишенні скарги без задоволення, - підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Тобто в ухвалі слід проаналізувати всі доводи, зазначені в апеляції, та зіставити їх з наявними у справі доказами, дати на кожен із них вичерпну відповідь.

Як убачається з ухвали апеляційного суду, ці вимоги закону апеляційним судом не виконано.

Прокурором перед апеляційним судом ставилось питання про скасування рішення місцевого суду, постановлення нового вироку з підстав призначення м'якого покарання.

Стверджувалось, що покарання у вигляді штрафу в мінімальному розмірі санкції статті, не відповідає характеру та ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. З урахуванням наведеного та розміру сум несплачених податків винному, на думку прокурора, належало призначити покарання у виді штрафу у максимальному розмірі: двадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглядаючи справу за апеляційною скаргою прокурора суд без дотримання вимог закону не розглянув наведених доводів. Послався лише на те, що покарання призначено в рамках закону та з урахуванням майнового стану засудженого. Окрім того, скасовуючи вирок в частині вирішення цивільного позову суд не мотивував прийняте рішення відповідно до вимог ст. 28 КПК України 1960 року, вказав лише, що суд першої інстанції у вироку не навів пояснення сторін та обґрунтування позиції.

Наведене підтверджує доводи касаційної скарги про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Оскільки таке порушення є істотним, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону та ухвалити законне та обґрунтоване рішення з наведенням у ньому відповідних мотивів.

В межах апеляційного розгляду належить перевірити і інші доводи, викладені у касаційній скарзі прокурора.

В разі підтвердження висунутого обвинувачення за викладених у вироку обставин, покарання ОСОБА_1 у мінімальному розмірі штрафу санкції ч. 3 ст. 112 КК України належить вважати таким, що не відповідає характеру та ступеню тяжкості злочину в силу його м'якості.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів,

Касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.