Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Романець Л.А., суддів:Марчук Н.О., Широян Т.А., з участю прокурора Парусова А.М., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 липня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_5 на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2012 року щодо неї.

Вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, таку, що судимості не має,

визнано винною та засуджено:

- за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн;

- за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 510 грн.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, таку, що судимості не має,

визнано винною та засуджено за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Постановлено стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 800 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Постановлено стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 500 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Як визнав встановленим суд, 26 березня 2011 року о 13 год у м. Кам'янець-Подільському на території ринку "Династія", що знаходиться за адресою: вул. Князів Коріатовичів, 14, біля кіоску № НОМЕР_1 під час сварки, яка виникла на ґрунті неприязних відносин, ОСОБА_5 із ОСОБА_6 вчинили обопільну бійку, в ході якої ОСОБА_5 умисно нанесла ОСОБА_6 декілька ударів кулаками в голову, ногою удар в живіт та вчинила інші насильницькі дії, а саме: тягнула її за волосся, які завдали останній фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, а також умисно нігтями подряпала обличчя ОСОБА_6, чим умисно спричинила легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_6 умисно нанесла ОСОБА_5 декілька ударів руками в обличчя та груди, а також ногами декілька ударів в область живота та вчинила інші насильницькі дії, а саме: тягнула її за волосся, які завдали ОСОБА_5 фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2012 року, вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2012 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, просить судові рішення скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК 1960 року, у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

Крім того, ОСОБА_5 зазначає, що судом порушено її право на захист, а також допущено невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Крім того вказує, що у порушення вимог ст. 377 КПК України 1960 року, апеляційний суд своє рішення належним чином не мотивував, не навів конкретних підстав, через які доводи апеляції визнано необґрунтованими.

В касаційному порядку судові рішення щодо ОСОБА_6 не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді даної кримінальної справи судова колегія виходить з того, що згідно ст. 398 КПК України 1960 року, до компетенції касаційного суду не відноситься перевірка обставин, зазначених у статтях 368 та 369 КПК України 1960 року щодо однобічності та неповноти досудового і судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, які оскаржуються у касаційній скарзі засудженої.

Згідно статей 370- 372 КПК України 1960 року предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження та у завданні ОСОБА_6 удару та вчиненні інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, не визнала та пояснила, що вона захищалась від ОСОБА_6, вона відмахувалася неї, у зв'язку з чим допускає, що могла випадково її подряпати, загалом остання нанесла біля п'яти ударів, а конфлікт тривав близько 1-2 хв.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_5 своєї вини, на підставі пояснень засуджених та інших доказів по справі, суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, кваліфікував її дії за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України та призначив покарання.

Призначене судом першої інстанції ОСОБА_5 покарання, на думку колегії суддів, відповідає вимогам, передбаченим ст. 65 КК України.

При призначенні засудженій покарання, судом враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженої, яка позитивно характеризуються ї за місцем проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, займається підприємницькою діяльністю, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Судом також враховано і обставини, про які йде мова у касаційній скарзі засудженої.

Викладений у мотивувальній частині вироку суду першої інстанції висновок, про необхідність призначення засудженій ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у розмірі зазначеному у вироку, є обґрунтованим, судом наведені мотиви такого рішення.

В діях засудженої ОСОБА_5 вбачаються закінчені склади злочинів, що їй ставлять у вину. Порушення права засудженої на захист як стверджує ОСОБА_5, під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій не встановлено. Крім того, дане питання було предметом розгляду суду апеляційної інстанції.

При визначенні розміру цивільного позову, судом повною мірою враховано вимоги статей 23, 1167 ЦК України, зокрема враховано характер діяння, кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_5, глибину фізичних та душевних страждань, те що тілесні ушкодження не призвели до короткочасного розладу здоров'я, що її діями було завдано фізичного болю потерпілій, душевні страждання потерпілої, матеріальне становище засудженої та потерпілої, які є підприємцями та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості визначено розмір моральної шкоди, який є адекватним завданій шкоді та повністю компенсує понесені моральні втрати.

Колегія суддів вважає, що призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженої ОСОБА_5, попередження вчинення нею нових злочинів та є домірним скоєному.

Таким чином, доводи засудженої про необхідність скасування судових рішень з підстав зазначених у касаційній скарзі та закриття справи на підставі на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК 1960 року є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Порушень кримінально-процесуального закону, зокрема ст. 377 КПК України 1960 року, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно, всебічно та об'єктивно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення щодо ОСОБА_5 не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та пунктами 11, 15 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.

З оригіналом згідно: суддя Романець Л.А.