Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Романець Л.А.,

суддів: Марчук Н.О., Широян Т.А.,

за участю прокурора Сорокіної О.А.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні 23 липня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою представника потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області від 15 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_5

Вироком Приморського районного суду Запорізької області від 12 червня 2012 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що

не має судимостей,

засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди кожному в розмірі 25 000 грн.

Стягнуто з цивільного відповідача ОСОБА_9 на користь потерпілих: ОСОБА_2 - на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 46 260 грн., ОСОБА_7 - 10 569 грн. 50 коп.

Стягнуто з цивільного відповідача ОСОБА_9 на користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_8 по 536 грн. 50 коп. кожній щомісячно на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, до їх повноліття.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 змінено, звільнено його на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Цей же вирок скасовано в частині стягнень з цивільного відповідача ОСОБА_9 певних сум на користь потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_4 на автодорозі Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, керуючи автобусом "Сканія К311", державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_9, та рухаючись із м. Мелітополя в напрямку м. Приморськ Запорізької області зі швидкістю 90 км/год., порушуючи пункти 12.2 і 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , допустив наїзд на автомобіль "Плимут-Лазер", державний номер НОМЕР_2, який стояв на смузі руху автобусу розвернутим в попутному напрямку, в результаті чого водій автомобіля "Плимут-Лазер" ОСОБА_13 та його пасажир ОСОБА_14 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких померли.

У касаційній скарзі представник потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить направити справу на новий апеляційний розгляд. Свої вимоги представник потерпілих мотивує тим, що апеляційний суд ОСОБА_5 призначив невиправдано м'яке покарання, в достатній мірі не врахувавши те, що діями останнього було спричинено смерть двох людей та не вжито заходів про відшкодуванню потерпілим завданої шкоди в повному обсязі.

На касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_4 засудженим ОСОБА_5 подано письмове заперечення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та захисника із запереченнями проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі та письмовому запереченні, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 286 КК України в касаційному порядку представником потерпілих не оспорюються.

Щодо доводів представника потерпілих про неправильне застосування апеляційним судом кримінального закону, а саме ст. 75 КК України, що потягло за собою призначення ОСОБА_5 невиправдано м'якого покарання, то вони, на думку колегії суддів, є слушними.

При вирішенні питання про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суд має належним чином досліджувати й оцінювати всі обставини, які мають значення для справи, та застосовувати вказані вимоги закону лише в тому разі, коли для цього є умови й підстави, на які необхідно послатися в судовому рішенні.

Як убачається з мотивувальної частини ухвали, апеляційний суд, змінюючи вирок місцевого суду та призначаючи ОСОБА_5 покарання із застосуванням положення ст. 75 КК України, належним чином не вмотивував свого рішення про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, залишивши поза увагою тяжкість інкримінованого злочину, конкретні обставини справи та їх наслідки, зокрема загибель у результаті дорожньо-транспортної пригоди двох людей, часткове відшкодування потерпілим завданої злочином шкоди.

Тому колегія суддів уважає, що ухвала апеляційного суду через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного ОСОБА_5 покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно усунути зазначені недоліки та за умови підтвердження обсягу обвинувачення ОСОБА_5 і за відсутності інших обставин, які відповідно до вимог закону можуть істотно вплинути на висновки суду щодо виду та розміру покарання, призначене ОСОБА_5 покарання з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України слід вважати м'яким.

Що стосується доводів представника потерпілих про необґрунтованість рішення апеляційного суду щодо матеріального відшкодування з цивільного відповідача, то в цій частині касаційна скарга задоволенню не підлягає. Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 383 КПК України ( 1960 року ) рішення апеляційних судів, якими скасовані рішення місцевих судів і направлені справи на новий судовий розгляд, в касаційному порядку не переглядаються.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області від 15 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_5 в частині застосування ст. 75 КК України скасувати, а справу в цій частині направити на новий апеляційний розгляд.