Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів Чуйко О.Г., Наставного В.В.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 18 липня 2013 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 25 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 20 вересня 2012 року.

Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 25 липня 2012 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника прокурора м. Феодосія від 31.05.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст. 356 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 20 вересня 2012 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на ту обставину, що суд прийшов до необґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування постанови прокурора, оскільки в матеріалах перевірки є наявні достатні підстави для порушення кримінальної справи. Вважає, що суд дав неналежну оцінку доказам, що містяться у матеріалах перевірки прокуратури.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу заявника та просив справу направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 236-2 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя повинен перевірити, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, і, в залежності від установленого, приймає рішення про скасування такої постанови органу досудового слідства та повернення матеріалів для проведення додаткової перевірки або рішення про залишення скарги без задоволення.

При цьому, на даній стадії оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, суд не повинен розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які мають вирішуватись при розгляді кримінальної справи по суті, та, щодо іншої особи.

У той же час, як убачається з постанови суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, при розгляді справи суди констатували факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 саме ОСОБА_1 незважаючи на ту обставину, що справа щодо останнього перебуває на розгляді у суді та обвинувальний вирок по ній не винесений.

Також, як убачається із судових рішень, пояснення потерпілого ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5, що викладені у них не відповідають поясненням, що містяться у матеріалах, на підставі яких було відмовлено у порушенні справи.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно ретельно перевірити доводи скарги ОСОБА_1 та, з урахуванням наявних даних, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (в ред. 1960 р.), пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 25 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 20 вересня 2012 року скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд.