Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,суддів: за участю прокурора Суржка А.В., Кравченка С.І., Сорокіної О.А., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 липня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 5 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2011 року.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 5 квітня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 385 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, а провадження по справі закрито на підставі ст. 49 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він будучи приватним підприємцем, 13 грудня 2007 року, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, з метою збуту та подальшого використання іншою особою умисно підробив довідку на ім'я ОСОБА_6, в яку вніс неправдиві відомості щодо його місця роботи та займаної посади.

14 грудня 2007 року ОСОБА_5 біля диско-бару "Гелексі" безоплатно збув вказану довідку ОСОБА_6, який в той же день надав її в кредитний союз "Придунав'я" та отримав кредит на суму 4500 грн.

Під час розгляду справи суд прийняв до уваги те, що оскільки ОСОБА_5 вчинив злочин невеликої тяжкості, а з моменту вчинення злочину минуло більше трьох років, то справа підлягає закриттю на підставі ст. 49 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2011 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить судові рішення скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Зокрема, посилається на те, що він інкримінованого йому злочину не вчиняв і заявляв клопотання про закриття справи на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України 1960 року. Згоди на закриття справи на підставі ст. 49 КК України не давав. Рішення про закриття справи приймалось суддею та прокурором в кабінеті судді без проведення судового засідання. Під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів на вказані порушення закону належної уваги не звернула, а ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, обговоривши викладені в скарзі доводи та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд з наступних підстав.

Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку і повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. За своїм змістом ухвала апеляційного суду повинна відповідати вимогам ст. 377 КПК України 1960 року. У ній мають бути наведені мотиви постановленого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, повинні бути проаналізовані та жоден із них не повинен залишитися без відповіді.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді справи не дотримався цих вимог закону.

Так, згідно доводів ОСОБА_5, викладених у апеляційній скарзі, він оспорював доведеність вини по пред'явленому обвинуваченню та наполягав, що рішення про закриття справи на підставі ст. 49 КК України прийнято без його згоди, з порушенням порядку прийняття такого рішення, зокрема без проведення судового засідання. (а.с.357).

Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив всі доводи засудженого, викладені в апеляційній скарзі, а лише формально послався на доведеність вини ОСОБА_5 та наявність в матеріалах справи його згоди на закриття справи. Таким чином, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не було належним чином перевірено всі доводи апеляції засудженого та не наведено мотивів з яких він вважає їх необгрунтованими .

Тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд під час якого необхідно всебічно, повно та об'єктивно перевірити всі доводи апеляційної скарги і прийняти законне і обґрунтоване рішення, яке відповідатиме вимогам ст. 377 КПК України.

Керуючись статтями 394- 396, 398 КПК України 1960 року, п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14 червня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.