Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів Чуйко О.Г., Наставного В.В.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 18 липня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2. на ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 11 вересня 2012 року щодо ОСОБА_3

Вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 7 листопада 2011 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_3 було покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_3 не переглядався.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 31 липня 2012 року задоволено подання інспектора ВКВІ УДПтСУ в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, скасовано звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

Постановлено направити ОСОБА_3 для відбування покарання, призначеного вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 7 листопада 2011 року, у виді 3 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 11 вересня 2012 року постанову щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник засудженого просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_3, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Вважає, що апеляційним судом було безпідставно не взято до уваги доводи про поважність пропуску явки ОСОБА_3 на реєстрацію до ВКВІ.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, пояснення захисника, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, ч. 1 ст. 408-2 КПК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Ці вимоги закону судами виконано належним чином, з огляду на наступне.

Згідно з вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 7 листопада 2011 року на ОСОБА_3 було покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, в тому числі з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Постановою інспектора ВКВІ від 6 грудня 2011 року зобов'язано ОСОБА_3 з'являтись на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої інспекції першого понеділка кожного місяця.

6 грудня 2011 року ОСОБА_3 роз'яснено порядок виконання покладених на нього судом обов'язків, про що свідчить розписка у особовій справі № 182/2011.

Однак засуджений 6 лютого 2012 року, 2 квітня 2012 року, 5 червня 2012 року, 2 липня 2012 року на реєстрацію не з'явився, що стверджується листком реєстрації його явки.

Засудженому неодноразово роз'яснювались умови відбування покарання з випробуванням та наслідки порушення даних умов, про що також свідчить застосування до нього письмових попереджень про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів про невиконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ст. 377 КПК України, в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції та докладні мотиви прийнятого рішення. У разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Апеляційний суд ці вимоги процесуального закону виконав, навів переконливі мотивів прийнятого рішення і зазначив підстави, з яких визнав доводи захисника та засудженого необґрунтованими.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, які могли стати підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (1960 р.), пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів,

Ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 11 вересня 2012 року щодо ОСОБА_3 залиши без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_2. - без задоволення