Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів Чуйко О.Г., Наставного В.В.,

прокурора Таргонія О.В.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 18 липня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 6 листопада 2012 року щодо нього.

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2012 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 6 листопада 2012 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він перебуваючи на посаді державного інспектора з охорони праці Одеської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на залізничному, автомобільному транспорті, авіації та машинобудуванні, в середині грудня 2007 року під приводом перевірки виконання трудової охорони праці у приміщенні швейної фабрики, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, орендованої фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, вимагав у останньої хабар за непроведення перевірки, 19 лютого 2008 року, приблизно о 14 год. 15 хв. отримав від ОСОБА_3 100 доларів США шляхом вимагання, після чого був затриманий.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та справу щодо нього закрити посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту досудового та судового слідства. Зазначає, що на досудовому слідстві були сфальшовані докази його винуватості, судом в основу обвинувачення були покладені неналежні докази.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти касаційної скарги засудженого, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які скаргу підтримали, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблені судом на підставі доказів, які, з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, були досліджені і перевірені під час розгляду справи та їм дана належна оцінка.

Зокрема, суд виходив з пояснень потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, даних, що містяться у протоколах помітки та вручення грошових коштів, огляду, виявлення та вилучення, тощо.

Судом першої та апеляційної інстанцій перевірялися доводи засудженого про недоведеність його винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину і свого підтвердження не знайшли.

У своїй касаційній скарзі засуджений просить зазначеним та іншим доказам дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої і апеляційної інстанцій, тобто фактично скасувати судові рішення через невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи, проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.

Посилання засудженого у скарзі на ту обставину, що первинні визнавальні показання, він давав під тиском працівників міліції, перевірялись судами та свого підтвердження не знайшли.

Також, як убачається із матеріалів кримінальної справи, засудженому під час проведення досудового слідства роз'яснювались його процесуальні права, у тому числі право на захист, яким він скористався у повному обсязі.

У відповідності до ст. 377 КПК України, судом апеляційної інстанції перевірялися доводи засудженого, викладені у його апеляції, та свого підтвердження не знайшли.

Істотних порушень вимог кримінального та кримінально - процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування або зміни судових рішень по справі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (в ред. 1960 р.), пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів,

Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 6 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.