Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,суддів: за участю прокурора Суржка А.В., Кравченка С.І., Сорокіної О.А., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 липня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 28 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 21 грудня 2012 року.

Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 28 вересня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 19 квітня 2010 року о 13 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, на грунті неприязних відносин, під час сварки з зі своєю сестрою ОСОБА_7 наніс їй два удари рукою в область голови. Коли ОСОБА_7 захищаючись закрила голову руками ОСОБА_5 наніс їй ще два удари руками, спричинивши тілесні ушкодження у виді перелому нігтьової фаланги пальця лівої руки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2012 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник просить судові рішення, ухвалені по справі, скасувати, а справу щодо ОСОБА_5 закрити на підставі п.2 ст. 213 КПК України 1960 року. Вказує на допущене судами неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши викладені в скарзі доводи та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину підтверджується зібраними по справі, дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами у їх сукупності.

Зокрема, як убачається з показань потерпілої ОСОБА_7, даних в судовому засіданні, вона поясняла що ОСОБА_5 під час сварки наніс їй удари руками, від яких вона відчула біль в кисті руки. Як убачається з висновку судово-медичної експертизи від 20 серпня 2010 року, у ОСОБА_7 було виявлено тілесне ушкодження у виді закритого перелому нігтьової фаланги першого пальця лівої кисті, яке могло виникнути внаслідок взаємодії з тупим предметом в строк та при обставинах вказаних потерпілою. Цей висновок було підтверджено та доповнено також висновком додаткової судово-медичної експертизи №518 від 4 жовтня 2010 року, згідно якого потерпіла могла отримати ушкодження захищаючись від удару. Зазначені обставини також підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Частково вони підтверджені також показаннями підсудного ОСОБА_5, який не заперечував факт виникнення конфлікту між ним та сестрою. Розглядаючи справу суд перевірив зазначені докази з огляду на їх належність та допустимість і обґрунтовано послався на них як на докази, які доводять вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначаючи покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд вказані вимоги закону виконав.

Так, призначаючи ОСОБА_5 покарання суд належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а призначене йому покарання за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дала відповіді на всі доводи апеляції, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлені по справі судові рішення є законними та обґрунтованими і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 28 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 21 грудня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника, - без задоволення.