Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,суддів: за участю прокурора захисникаСуржка А.В., Кравченка С.І., Саленка І.В., ОСОБА_5, розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 липня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 12 березня 2013 року.

Вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 січня 2013 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

Вирішено питання щодо речових доказів відповідно до вимог ст. 81 КПК України 1960 року.

Згідно вироку суду ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що 28 липня 2012 року близько 4 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку АДРЕСА_1, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно наніс ОСОБА_7 один удар ножем в область живота, чим заподіяв тяжкі тілесні ушкодження.

Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 12 березня 2013 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений просить судові рішення змінити посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та призначення йому покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та даним про його особу і є явно несправедливим внаслідок суворості. Зокрема посилається на те, що судом, за наявності підстав, не було застосовано ст. 69 та 75 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, захисника ОСОБА_5, яка підтримала касаційну скаргу засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій в касаційній скарзі не оспорюється.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначаючи покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд вказаних вимог закону дотримався.

Так, призначаючи ОСОБА_6 покарання суд належним чином врахував те, що він частково визнав свою вину, засуджується вперше, позитивно характеризується. При цьому суд також врахував, що відповідно до ст. 12 КК України злочин, у вчиненні якого визнаний ОСОБА_6, є тяжким і вчинений за наявності обставини, яка обтяжує покарання, такої як вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Покарання ОСОБА_6 призначено в межах санкції частини статті кримінального закону, за якою його визнано винним, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстави для застосування ст. 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений ОСОБА_6 злочин чи для звільнення його від відбування покарання з випробуванням по справі відсутні.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів дала відповіді на всі доводи апеляції, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлені по справі судові рішення є законними та обґрунтованими і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 12 березня 2013 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а його касаційну скаргу, - без задоволення.