5-2897км13 Про незаконне придбання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу - 09.07.2013 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 липня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, засудженого, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 7 вересня 2012 року,

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2011 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить йому на праві власності.

Питання про речові докази та судові витрати вирішено відповідно до вимог ст.ст. 81, 93 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 7 вересня 2012 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він у невстановлений час при невстановлених обставинах незаконно з метою збуту у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс після чого, зберігаючи його при собі, незаконно переніс до місця своєї роботи до торговельного кіоску, розташованого на стихійному ринку, який знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 де незаконно з метою подальшого збуту продовжив зберігати.

13 січня 2011 року приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_5 перебуваючи в торгівельному кіоску, який розташований на стихійному ринку біля будинку АДРЕСА_1 незаконно з метою отримання грошової винагороди, збув особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс ОСОБА_6, який в подальшому був затриманий працівниками міліції та наркотичний засіб, який йому незаконно збув ОСОБА_5 у нього був виявлений та вилучений.

12 січня 2011 року приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи на стихійному ринку, розташованому біля будинку АДРЕСА_1 у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, незаконно з метою подальшого збуту за гроші в сумі 80 гривень повторно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який знаходився у поліетиленовому пакеті, після чого помістивши пакет з наркотичний засобом до свого одягу та таким чином незаконно повторно зберігаючи при собі вказаний наркотичний засіб, ОСОБА_5 переніс його до свого місця роботи - до торговельного кіоску, який знаходиться біля будинку АДРЕСА_1 де незаконно з метою збуту продовжив повторно зберігати.

13 січня 2011 року ОСОБА_5 у невстановлений час перебуваючи у торговельному кіоску біля будинку АДРЕСА_1 продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне повторне зберігання наркотичного засобу з метою збуту взяв зі схованки особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який знаходився в поліетиленовому пакеті та, помістивши його до кишені своєї куртки пішою ходою направився до станції Київського метрополітену "Шулявська", яка знаходиться в будівлі АДРЕСА_1.

В той же день приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи біля входу до станції Київського метрополітену "Шулявська", яка знаходиться в будівлі АДРЕСА_1 був затриманий працівниками міліції та доставлений до приміщення ТВМ - 3 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де в період часу з 19 години 15 хвилин по 19 годину 30 хвилин під час поверхневого огляду одягу останнього, працівниками міліції з лівої внутрішньої кишені куртки, в яку він був одягнений, було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально - процесуального Закону. При цьому посилається на те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. ст. 323, 324, 334 КПК України, оскільки суд належним чином не обґрунтував вирок. Одночасно зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 365 КПК України, оскільки не усунув порушення допущені судом першої інстанції.

У касаційній скарзі засудженого, як убачається з її змісту, порушено питання про зміну судових рішень з підстав істотного порушення кримінально - процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону. При цьому засуджений посилається на те, що досудове та судове слідство було проведено упереджено, однобічно, неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що в основу вироку суд поклав сумнівні докази, надані органами досудового слідства, інші ж докази, які б могли істотно вплинути на правильність висновків суду, до уваги не взяв. Просить перекваліфікувати його дії з ст. 307 КК України на ст. 309 КК України, оскільки вважає, що доказів тому, що він збув частину наркотичного засобу, а іншу зберігав з метою збуту органами досудового слідства та судом не здобуто.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, на часткове підтримання касаційних скарг, засудженого, який підтримав касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Ухвала апеляційного суду це рішення суду стосовно законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку. Тому вона повинна відповідати тим же вимогам, що й вирок суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. Окрім додержання інших, передбачених ст. 377 КПК України, вимог, в ухвалі слід проаналізувати і співставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляції, і дати на кожен з них вичерпну відповідь, пославшись на відповідний матеріальний чи кримінальний закон. У разі залишення вироку без зміни в ухвалі необхідно докладно викласти мотиви й підстави відхилення апеляції, а також докази, що спростовують наведені в останній доводи. Усі зазначені в апеляційній скарзі доводи мають бути ретельно вивчені, та проаналізовані, щоб жоден з них не залишився без відповіді в апеляційній ухвалі.

На порушення вимог ст. 377 КПК України колегія суддів апеляційного суду, залишаючи апеляції захисника та засудженого без задоволення, в достатній мірі не зазначила підстав, з яких її визнано необґрунтованою.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 365 КПК України, вирок першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Згідно з ч. 2 ст. 365 КК України, якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, апеляційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи, захисник та засуджений в апеляціях ставили питання про зміну вироку суду посилаючись на те, що доказів, які б підтверджували б вину ОСОБА_5 у придбанні з метою збуту та збуті наркотичних засобів не здобуто, про що у своїх апеляційних скаргах наводили відповідні міркування.

Проте, як видно із матеріалів справи, на всі з наведених у апеляції доводів в ухвалі відповіді фактично не дано.

Як вбачається з ухвали (а.с. 155 - 158, т. 2), апеляційний суд вибірково проаналізував доводи апеляційних скарг. Інші ж доводи, наведені в апеляціях, судом не перевірялися і відповіді на них в ухвалі немає.

Так, апеляційний суд, залишаючи апеляційні скарги захисника та засудженого без задоволення, по-суті, в ухвалі лише виклав свої міркування щодо апеляцій, не розкриваючи і не аналізуючи їх змісту, а також не навів докладних мотивів прийнятого рішення та обмежився загальними фразами, що вина ОСОБА_5 підтверджується доказами, зібраними в ході досудового слідства і дослідженими у судовому засіданні.

Апеляційним судом не було враховано, що, як вказано в апеляційних скаргах, в своїх первинних поясненнях, а також при затриманні (а.с. 21, т. 1) ОСОБА_5 весь час пояснював, що наявна в нього речовина є наркотичним засобом канабіс, який він зберігав виключно для себе.

Після цього, при допиті його як підозрюваного (а.с. 124 - 126 т. 1), як обвинуваченого (а.с. 149 - 150 т. 1), як підсудного в судовому засіданні (а.с. 6 т. 2) ОСОБА_5 весь час наполягав, що зберігав наркотичний засіб для себе та його нікому не збував та на меті цього не мав. Одночасно вказував, що ОСОБА_6 його обмовляє на прохання працівників міліції.

На спростування доводів апеляційних скарг апеляційний суд послався на показання ОСОБА_6, провадження відносно якого закрите на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які підтвердили, що в ОСОБА_5 було вилучено зелену подрібнену речовину, яка відповідно до висновків № 133х від 8 лютого 2011 року та 175х від 14 січня 2011 року є особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс.

Проте вказані висновки апеляційний суд зробив без врахування висновку експерта № 527х від 7 березня 2011 року (а.с. 36 - 37 т. 1) відповідно до якого надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору вилучена у ОСОБА_5 та надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору вилучена у ОСОБА_6 різні між собою в межах вивчених можливостей, про що постійно вказував засуджений.

В порушення вимог ст. 365 КПК України, з урахуванням не визнання своєї вини у збуті наркотичних засобів, апеляційним судом не перевірено, не взято до уваги та не проаналізовано, що жодних мотивів, з яких місцевий суд відкинув вказаний висновок як доказ, у вироку не наведено.

Таким чином, апеляційний суд при розгляді та вирішенні справи в апеляційному порядку істотно порушив вимоги кримінально-процесуального законодавства, у зв'язку з чим його ухвалу належить скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді належить виконати всі вимоги чинного законодавства, ретельно перевірити доводи, які містяться в апеляціях, у тому числі, якщо для того будуть підстави, і шляхом проведення судового слідства, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.