Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М., суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І., за участю прокурора Сингаївської А.О., потерпілої ОСОБА_1, розглянула 20 червня 2013 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 17 серпня 2012 року щодо нього.

Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 8 років позбавлення волі.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, 5 квітня 2009 року близько 21 години 40 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1, під час обопільної бійки з ОСОБА_3, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно з метою вбивства наніс останньому удар ножем в ділянку грудної клітки, заподіявши йому смерть.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 17 серпня 2012 року вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2012 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений висловлює незгоду із постановленими щодо нього судовими рішеннями, вважає, що суд апеляційної інстанції не виправив усіх порушень та суперечностей допущених судом першої інстанції. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вважає, що у його діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, так як він діяв у стані необхідної оборони. Просить вирок й ухвалу скасувати, кримінальну справу закрити.

Потерпіла та її представник у запереченнях просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора і потерпілої, які заперечували проти задоволення скарги і просили залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

У касаційній скарзі засудженого порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку в частині визнання його винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового слідства і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду у касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Щодо доводів скарги засудженого про недоведеність його вини, що він діяв в стані необхідної оборони, то свої висновки по цьому питанню апеляційний суд мотивовано обґрунтував і спростував зазначені доводи.

Вина ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними у встановленому порядку по справі доказами, які досліджувались судом, є належно оціненими та обґрунтованими. Так, суд першої інстанції поклав в основу обвинувачення, визнаного судом доведеним, показання самого засудженого та свідка ОСОБА_4, що саме ОСОБА_2 наніс удар потерпілому ножем в ділянку грудної клітки. Згідно висновків судово-медичних експертиз смерть ОСОБА_3 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням серця, яке є несумісним з життям і було нанесено з достатньою силою. По висновку судової психолого-психіатричної експертизи, під час вчинення злочину ОСОБА_2 розумів значення своїх дій і міг ними керувати. Висновки про умисні дії і мотив злочину суд переконливо виклав у вироку згідно зі ст. 334 КПК України.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_2 за ч. 1ст. 115 КК України кваліфіковано правильно, а призначене судом покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, що потягло однобічність і неповноту досудового та судового слідства, не встановлено.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляцій засудженого та його захисника й правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляціях доводи, в тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 17 серпня 2012 року - без зміни.