Справа: № 2а-16419/11/2670 

Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Сидоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 серпня 2011 року № 0007272302, № 0007282302, -

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервіс» (далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києві (далі -Відповідача) у якому просило визнати протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 17 серпня 2011 року № 0007272302, № 0007282302.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України (2747-15) , у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Аверс Плюс» за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. та за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р., за результатами якої було складено Акт від 27 липня 2011 року № 933/23-2/32826239.

17.08.2011р. ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі Акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення «Р» № 007272302, та «В4» № 0007282302.

В результаті адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення рішення залишено без змін.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції, сплату позивачем сум податку на додану вартість в ціні товару, наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість і зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями рішеннями.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Промсервіс»укладено договір підряду від 31.01.2011р. № 01/11 на купівлі-продажу природного газу з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД».

На виконання умов вищенаведеного договору ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»для ТОВ «Промсервіс»було складено акт приймання-передачі природного газу за січень 2011 року № 01/11 від 31 січня 2011 року.

Загальна вартість переданого природного газу становить 935164, 62 грн., в тому числі податок на додану вартість 155 860, 77 грн.

На виконання умов вищевказаних договорів ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» виписало для ТОВ «Промсервіс»на поставку природного газу ресурсу січня податкову накладну від 31 січня 2011 року № 120 на загальну суму 935 164, 62 грн., в тому числі податок на додану вартість - 155880, 77 грн., які відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та були включені до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД», що відповідають даним додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

При цьому, наявність податкових накладних в акті перевірки не заперечувалась.

В акті перевірки також було встановлено, що згідно бази даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено розбіжність між податковим кредитом ТОВ «Промсервіс» та податковими зобов'язаннями ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»в січні 2011 року на загальну суму податку на додану вартість 155 880, 77 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що акт перевірки не містить посилань на нікчемність укладеної позивачем з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»угоди, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

За вищезазначеним договором позивачем було придбано природний газ, який згодом був використаний у господарській діяльності, зокрема, реалізовано контрагентам (споживачам) в межах здійснення основної господарської діяльності торгівлі.

Отримання газу та його передача повністю підтверджується документами, наданими ДК «Укртрансгаз».

Водночас, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку зокрема придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту визнається факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» не задекларувало і не сплатило суми податку на додану вартість за наслідками спірної господарської операції та не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (покупця) покладена відповідальність за недекларування податкових зобов'язань платником податку (продавцем) шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

А посилання відповідача в Акті перевірки на акти податкових перевірок ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» та численні порушення його контрагентів ПП «Експерт-Логістік»та ТОВ НВП «Електрохід» не стосуються господарських операцій по взаємовідносинам між позивачем та його контрагентом ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»по укладеному договору підряду від 31.01.2011р. № 01/11.

Таким чином, враховуючи сплату позивачем сум податку на додану вартість в ціні товару, наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, то апеляційна інстанція погоджує висновок суду першої інстанції щодо протиправності донарахування позивачу сум податку на додану вартість і зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями рішеннями.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 156, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києві -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2012 року -без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.