Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів: Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Сингаївської А.О.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні 30 травня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисників засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 10 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 1 червня 2012 року.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 10 жовтня 2011 року:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч.3 ст. 307 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 4082 грн. 14 коп. судових витрат.

Вирішено питання щодо речових доказів відповідно до вимог ст. 81 КПК України 1960 року.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винним у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів в особливо великих розмірах з метою збуту вчиненому за наступних обставин.

Так, 19 липня 2010 року приблизно о 15 годині ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції в гаражі НОМЕР_1, 4-го блоку, гаражного масиву "Співдружність" по вул. Тернопільській в м. Хмельницькому. При цьому в приміщенні гаражу було виявлено та вилучено наркотичні засоби у особливо великих розмірах а саме:

- 8 мішків наркотичного засобу - макової соломи, загальною масою у висушеному стані 84709,09 г.;

- пакет з особливо-небезпечним наркотичним засобом канабісом, висушена маса якого складає 360,6 г.;

- два прозорі поліетиленові пакети із грудкоподібною речовиною загальною масою 20,798 г., до складу якої входить особливо небезпечний наркотичний засіб героїн, моноацетилморфін, ацетилкодеїн (ефір кодеїну), декстрометорфан, морфін та кодеїн;

- два прозорі поліетиленові пакети із грудкоподібною речовиною загальною масою 7, 9018 г., до складу якої входить особливо небезпечний наркотичний засіб героїн, морфін, кодеїн, моноацетилморфін, ацетилкодеїн (ефір кодеїну), декстрометорфан, димедрол та фенобарбітал;

- фарфорову тарілку та ніж з нашаруванням речовини світло-коричневого кольору, в змивах якої виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб героїн, суха маса якого становить 0,00215 гр., а також нароктичні засоби, обіг яких обмежено - морфін, моноацетилморфін, ацетилкодеїн (ефір кодеїну), декстрометорфан та кодеїн;

- металевий посуд та металеву ложку, на поверхні яких виявлено залишки наркотичного засобу - макової соломи у перерахунку на суху речовину загальною масою 0,024 г.;

- паперовий згорток, прозорий пакет з полімерного матеріалу та короб з сірників з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом масою: 18,1 г., 20,5 г., 0,8 г.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 1 червня 2012 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисники просять судові рішення скасувати у зв'язку з недоведеністю участі ОСОБА_2 в скоєнні злочину, а провадження по справі закрити, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та даним про особу засудженого.

Неправильне застосування кримінального закону полягає в тому, що ОСОБА_2 засуджений за злочин, якого не вчиняв, оскільки виявлені в гаражі наркотичні засоби належать іншій особі. Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону полягають в порушення його права на захист, оскільки після затримання йому не було надано захисника. Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд взяв до уваги показання свідка ОСОБА_5, які є неправдивими. Крім того, обґрунтовуючи доведеність вини ОСОБА_2, апеляційний суд послався на матеріали оперативно-розшукової справи, що не відповідає вимогам ч.3 ст. 62 Конституції України і є порушенням права на захист та не дав належної відповіді на доводи захисту з приводу допущеної по справі неправильності та неповноти досудового та судового слідства та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Іншими учасниками справи судові рішення не оскаржуються.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, захисника, який підтримав касаційну скаргу, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а прийняті по справі рішення скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до ст. 322 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Виходячи з положень ч.1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують покарання, мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення обґрунтованою - підстави для цього.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався. Зокрема, як убачається з матеріалів справи обвинувачений ОСОБА_2 як під час досудового слідства так і під час розгляду справи в суді своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнавав та стверджував, що виявлені працівниками міліції наркотичні засоби належать іншій особі. Але суд першої інстанції при постановленні вироку належним чином не вказав мотивів, з яких він відкидає доводи ОСОБА_2 та докази наведені ним для спростування обвинувачення.

Посилаючись у вироку на протоколи здійснення оперативно-технічних заходів від 23 липня 2010 року, фонограми телефонних розмов по мобільних телефонах від 18, 19, 20, 21, 22, 25, 28, 29, 30 червня 2010 року та від 2, 4, 10, 16 липня 2010 року як на докази, які підтверджують вину ОСОБА_2, суд не розкрив їх суть, та не вказав які саме обставини вони доводять.

Відповідно до вимог ст. 66 КПК України 1960 року суд під час розгляду справи зобов'язаний перевірити надані по справі докази з огляду на їх належність та допустимість. Разом із тим зазначаючи у вироку на наявність доказу, який доводить вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину такого, як протокол здійснення оперативно-технічних заходів, яким була зафіксована розмова ОСОБА_2 з співробітниками міліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в одному з кабінетів Хмельницького МВ УМВС України після затримання ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні злочину суд не дав йому оцінки з огляду на його допустимість з урахуванням тих обставин, що відповідно до норм кримінально-процесуального закону слідчі та процесуальні дії, які можуть бути проведені з підозрюваним детально регламентовані.

В апеляціях та доповненнях до них засуджений та захисники порушували питання про скасування вироку щодо ОСОБА_2 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неповнотою та неправильністю досудового та судового слідства та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Відповідно до вимог ст. 365 та 377 КПК України суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі. При цьому в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені докладні мотиви прийнятого рішення, а в разі залишення апеляції без задоволення-підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Апеляційний суд при розгляді справи щодо ОСОБА_2 не дотримався цих вимог закону і, залишивши апеляції засудженого та захисників без задоволення, не навів у своїй ухвалі підстав, через які визнав їх доводи необґрунтованими, і обмежився лише загальним формулюванням про допустимість і достатність доказів, правильність висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 та безпідставність доводів, викладених в апеляційних скаргах.

Таким чином судами першої та апеляційної інстанції були допущені істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону, що є підставою для скасування постановлених по справі рішень та направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суд першої інстанції повинен ретельно перевірити доводи ОСОБА_2 щодо непричетності до вчинення злочину та щодо порушення вимог кримінально-процесуального закону під час проведення слідства по справі, дати їм детальну оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, та керуючись статтями 394- 396, 398 КПК України 1960 року п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Касаційну скаргу захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 10 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 1 червня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити тримання під вартою.