Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М., суддів: Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,за участю прокурора Вергізова Л.А., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 травня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Апеляційного суду м. Севастополя від 12 лютого 2013 року.

Вироком Ленінського районного суду м. Севастополя від 7 листопада 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в солідарному порядку 4704, 96 грн. судових витрат.

Вирішено питання щодо речових доказів на підставі ст. 81 КПК України 1960 року.

Згідно вироку суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винніми у злочині, вчиненому за наступних обставин.

16 травня 2012 року близько 12-00 год. державні інспектори рибоохорони ОСОБА_5 та ОСОБА_6, будучи службовими особами, виконуючи функції представників влади, перебуваючи біля будинку №120 по проспекту Генерала Острякова в м. Севастополі, умисно, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою, отримали від ОСОБА_7: 4800 грн. за неперешкоджання його незаконній підприємницькій діяльності по торгівлі рибою в період з травня по серпень 2012 року; 6000 грн. за не перешкоджання незаконній підприємницькій діяльності по торгівлі креветками на пляжах "Учкуївка", "Любимовка", БО "Мокроусова", "Кача" у період з травня по серпень 2012 року; 2000 грн. за неперешкоджання його незаконній діяльності по торгівлі рибою на шести пересувних точках за період з квітня по травень 2012 року, та отримали 200 грн. в рахунок майбутніх передач хабарів.

Всього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали від ОСОБА_7 12800 грн. за неперешкоджання його незаконній діяльності, тобто не проведення перевірок торгових точок та магазинів, які незаконно здійснювали торгівлю рибою та креветкою, а також непритягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 88-1 КУпАП за порушення порядку придбання та збуту об'єктів тваринного та рослинного світу.

Вироком Апеляційного суду м. Севастополя від 12 лютого 2013 року вирок районного суду скасовано в частині призначеного ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання та постановлено новий вирок, яким: ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 КК України призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 368 КК України призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 2352, 48 грн. судових витрат у дольовому порядку.

Виключено з вироку суду посилання про участь у справі прокурора Махині В.В.

В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Вказує на допущене судом неправильне застосування закону, та невідповідність призначеного засудженим покарання тяжкості вчиненого злочину внаслідок м'якості. Скарга мотивована тим, що суд не мав достатніх підстав для звільнення від відбування основного покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК, внаслідок чого призначене їм покарання є м'яким.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їх злочинів підтверджується зібраними по справі, дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробування, належним чином мотивувавши його у вироку.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку колегія суддів апеляційного суду дала належну оцінку тим обставинам, що суд першої інстанції належним чином не мотивував застосування ст. 75 КК, що стало підставою для скасування вироку в частині призначення покарання. Разом із тим при постановленні нового вироку колегія суддів врахувала тяжкість вчиненого засудженими злочину, дані про їх особу, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання і прийшла до обґрунтованого висновку про можливість звільнення їх від відбування основного покарання з випробуванням.

З огляду на наведене, а також з урахуванням того, що в матеріалах справи є достатні підстави для застосування положень ст. 75 КК України, покарання призначене апеляційним судом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок апеляційного суду є законним та обґрунтованим, і підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Вирок Апеляційного суду м. Севастополя від 12 лютого 2013 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, - без задоволення.