Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф., суддів Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М.,за участю прокурора Кравченко Є.С., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 травня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2011 року, -

Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 лютого 2011 року

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Фрунзівського районного суду Одеської області від 28.01.2005 р. за ст. ст. 189 ч. 2, 71КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці, звільненого 09.11.2007 року за відбуттям строку покарання,

-засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього особисто належного майна.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 про стягнення 82949,50грн. відмовлено.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 04 жовтня 2008 року, близько 18:00 год., перебуваючи на СТО ПП "ОСОБА_10", розташованій в с. Нова Долина Овідіопольського р-ну Одеської області, за попередньою змовою з особою, кримінальна справа щодо якої зупинена у зв'язку з її розшуком, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки "Мітсубісі Паджеро", що належить потерпілій ОСОБА_6, скориставшись тим, що вказаний автомобіль, був залишений на вказаній СТО для проведення ремонтних робіт, обманним шляхом, заволодів штатними ключами від вказаного автомобіля у ОСОБА_7, у якого вони перебували в законному володінні, під приводом перегнати автомобіль з одного боксу в інший бокс зазначеного СТО в цілях його ремонту. Після чого ОСОБА_5 за допомогою штатних ключів відкрив двері машини з боку водія, проник всередину салону і розмістився за кермом, а особа, кримінальну справу, щодо якої зупинено у зв'язку з її розшуком, зайняв переднє пасажирське сидіння в автомобілі "Мітсубісі Паджеро", що належить потерпілій ОСОБА_6, і далі, ОСОБА_5 неправомірно заволодівши автомобілем і запустивши його двигун, попрямував на ньому до АДРЕСА_1, де заглушивши двигун автомобіля, зайшов до приміщення будинку.

В апеляційному порядку вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений стверджує про те, що заволодіння транспортним засобом він не вчиняв, в зв'язку з чим посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту та необ'єктивність досудового та судового слідства, істотні порушення кримінально-процесуального закону - ст. ст. 22, 377 КПК України (1960 р.). При цьому вказує на необґрунтовану відмову суду в задоволенні клопотання про виклик свідка ОСОБА_8 Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка частково підтримала касаційну скаргу; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку. Тому вона повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою.

Крім того, згідно зі ст. 377 КПК України (1960р.) в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені докладні мотиви постановленого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані та жоден з них не повинен залишатися без відповіді. У разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які її визнано необґрунтованою.

Однак, як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді справи щодо ОСОБА_5 не дотримався цих вимог і положень закону.

Так, в поданій апеляції з доповненням засуджений вказував про фальсифікацію кримінальної справи щодо нього. Зазначав, що слідчий не допитав як свідка ОСОБА_8 та не провів очну ставку, а суд не звернув на це уваги. Стверджував ОСОБА_5 і про відсутність попередньої змови з ОСОБА_9, (що може вплинути на кваліфікацію дій засудженого), в зв'язку з чим просив вирок скасувати, а кримінальну справу щодо нього закрити.

Проте, як убачається з ухвали, апеляційний суд при розгляді справи суті зазначених доводів не навів, ретельно їх не перевірив і не проаналізував, переконливої відповіді на них не дав, а лише обмежився загальними фразами та наведенням в ухвалі доказів, на які послався суд першої інстанції у вироку.

За таких обставин касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого слід ретельно перевірити доводи апеляції засудженого та касаційної скарги, надавши на них мотивовану відповідь, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2011 року щодо ОСОБА_5 - скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.