Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Романець Л.А.,суддів Крещенка А.М., Широян Т.А.,за участю прокурора Опанасюка О.В. розглянула в судовому засіданні у м. Києві 9 квітня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2012 року, яким

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що судимості не має,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

На підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію в 2011 році" ОСОБА_5 звільнено від призначеного йому покарання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 32 976,04 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 20 000 грн. та 500 грн. витрат за надання правової допомоги.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він 18 липня 2011 року, близько 19години 10 хвилин, керуючи автомобілем "Шкода Супер Б" (реєстр. № НОМЕР_1) та рухаючись проїжджою частиною десятої об'їздної дороги у Тернівському районні з боку ДК "ПівГЗК" у напрямку м. Жовті Води зі швидкістю 85 км/год, порушив вимоги пунктів 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка перетинала проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху автомобіля, яким керував ОСОБА_5 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння.

У касаційній скарзі, із внесеними до неї змінами, прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування вироку суду та закриття справи. При цьому вказує, що суд мав звільнити ОСОБА_5 на підставі Закону України "Про амністію в 2011 році" (3680-17) від кримінальної відповідальності, а не від покарання.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08 липня 2011 року підлягають звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом (3680-17) .

Згідно з п. "в" ст. 1 зазначеного Закону підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені зокрема, за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, якщо ці засуджені не позбавлені батьківських прав та які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

При розгляді справи щодо ОСОБА_5 суд зазначених вимог Закону не дотримався та постановив незаконне рішення, яке відповідно до вимог ч.1 ст. 398 КПК України підлягає скасуванню з закриттям справи.

Згідно вироку суду ОСОБА_5 визнаний винуватим та засуджений за вчинення злочину з необережності і дії його судом кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України зазначений злочин є тяжким злочином, оскільки за його вчинення передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_5 має на утриманні двох неповнолітніх синів: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав не позбавлявся та подав клопотання про застосування до нього п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році".

Таким чином, місцевий суд, розглянувши клопотання про застосування амністії, повинен був звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, а справу закрити.

Разом з тим, суд допустив неправильне застосування кримінального закону та постановив щодо ОСОБА_5 обвинувальний вирок і звільнив його від призначеного покарання на підставі акту амністії, що є порушенням закону та підставою для скасування вироку.

Враховуючи, що ОСОБА_5 до набрання чинності Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08 липня 2011 року (3680-17) вчинив необережний злочин, не позбавлений батьківських прав та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, просив застосувати до нього амністію, колегія суддів вважає за необхідне на підставі п. "в" ст. 1, ст. 6 цього Закону, звільнити його від кримінальної відповідальності, а справу закрити.

Разом з тим, оскільки діями Павлова потерпілій ОСОБА_6 було заподіяно матеріальну та моральну шкоду, то цивільні позови потерпілої підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства з урахуванням того, що випливають із кримінального судочинства.

На підставі наведеного, керуючись пунктами 11, 15 розділу Х1 "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати.

На підставі п. "в" статей 1, 6 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08 липня 2011 року ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а справу щодо нього закрити.