Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В., суддів: за участю прокурора Крещенка А.М., Сахна Р.І., Вергізової Л.А., розглянула в судовому засіданні 2 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 5 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2012 року. Зазначеною постановою місцевого суду,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України у зв'язку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України, а справу закрито.

ОСОБА_5 органами досудового слідства обвинувачувався в тому, що він 28 лютого 2011 року біля 11 год., перебуваючи в будинку свого батька ОСОБА_6 по АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу таємно викрав з гаражу бензопилу марки "Дніпромаш 4 500", яка належала останньому, заподіявши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 850 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2012 року постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 5 червня 2012 року щодо ОСОБА_5 змінено, виключено з її мотивувальної частини посилання на оцінку доказів по справі.

У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Посилається на те, що рішення суду про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки є необґрунтованими. Вважає, що ОСОБА_5 не перестав бути суспільно небезпечним, а працевлаштування особи не являється надзвичайною подією, що в подальшому попереджатиме вчинення нею кримінально карних діянь.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Зі змісту вказаної статті слідує, що необхідною підставою звільнення від кримінальної відповідальності є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилась таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину. Закон не вимагає від суду, щоб на підставі оцінки зміни обстановки він прогнозував взагалі неможливість вчинення даною особою будь-якого злочину, навіть необережного.

Як убачається з матеріалів справи, місцевий суд, звільняючи ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, вказав у судовому рішенні у чому виявилась зміна обстановки, пославшись на те, що він вчинив злочин середньої тяжкості, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має позитивну характеристику за місцем проживання, розкаявся у вчиненому, примирився з потерпілим, який є його батьком, та добровільно відшкодував йому завдані збитки, влаштувався на роботу, внаслідок чого перестав бути суспільно небезпечним.

Крім того, під час розгляду справи потерпілий ОСОБА_6 також просив звільнити його сина ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки та їх примиренням. Зазначав, що у вчиненому син розкаявся, добровільно відшкодував завдані збитки, змінив своє ставлення до життя та працевлаштувався, наразі надає йому необхідну допомогу при ведені домашнього господарства, тобто втратив суспільну небезпечність внаслідок зміни обстановки.

Враховуючи, що вчинення злочину було пов'язане з поганим матеріальним становищем ОСОБА_5, що на даний час ним виправлено шляхом влаштування на роботу та беручи до уваги позитивні характеристики останнього, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що внаслідок зміни обстановки ОСОБА_5 перестав бути суспільно небезпечною особою.

Виходячи з наведеного, місцевий суд правильно на підставі ст. 48 КК України звільнив ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності зі закриттям кримінальної справи.

Також апеляційний суд, ухвалюючи рішення щодо ОСОБА_5, врахував всі обставини справи у їх сукупності, дотримався вимог ст. 377 КПК 1960 року та належним чином умотивував своє рішення.

З огляду на те, що кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 5 червня 2012 та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 26 липня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.