Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого-суддіШилової Т.С., суддів Матієк Т.В., Марчук Н.О., за участю прокурора Волошиної Т.Г., засудженого ОСОБА_5,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 березня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого, останнього разу вироком Терновського районного суду м. Кривого Рогу від 24 березня 2005 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 14 лютого 2008 року умовно-достроково на строк 1 рік 9 місяців 10 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2012 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Як визнав установленим суд, ОСОБА_5 повторно 06 вересня 2011 року приблизно о 10:15 в лісосмузі за ГСК "Центральний" у м. Кривому Розі незаконно збув ОСОБА_7 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою в перерахунку на суху речовину 0,252г.

Він же повторно 07 вересня 2011 року приблизно о 13:25 незаконно збув ОСОБА_8 зазначений наркотичний засіб, вагою в перерахунку на суху речовину 0,252г.

Того ж дня працівниками міліції було затримано ОСОБА_5, у якого було виявлено та вилучено цей наркотичний засіб, вагою в перерахунку на суху речовину 0,823г, який засуджений незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

У касаційній скарзі та доповненні до неї захисник порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на нове розслідування у зв'язку з неповнотою досудового і судового слідства, порушенням вимог процесуального закону під час проведення оперативних закупок, а також у зв'язку із застосуванням до ОСОБА_5 недозволених методів слідства. Зазначає, що судами було порушено право засудженого на захист, оскільки клопотання захисника у судовому засіданні були безпідставно відхилені. Наголошує на тому, що засудженого не було доставлено в суд апеляційної інстанції для розгляду його апеляції.

Касаційна скарга засудженого містить аналогічні твердження стосовно неповноти розгляду справи, недоведеності його винуватості у вчиненні даного злочину, фальсифікації матеріалів справи. Засуджений посилається на порушення процесуального закону під час проведення оперативної закупки, застосування до нього недозволених методів слідства, безпідставність відмови судом у задоволенні клопотань захисту, незаконність складу суду першої інстанції. Крім того, зазначає про порушення його права на захист у зв'язку з недоставлянням його до суду апеляційної інстанції при розгляді його апеляції.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який просив задовольнити його скаргу та скасувати судові рішення або пом'якшити призначене йому покарання, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга засудженого не підлягає задоволенню на таких підставах.

У касаційних скаргах, як убачається з їх змісту, порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з неповнотою досудового і судового розгляду справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, стверджується про недоведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину

Проте, зазначені обставини були предметом ретельної перевірки судів першої та апеляційної інстанцій, їм дана належна оцінка із урахуванням усіх доказів по справі, з якою погоджується і суд касаційної інстанції .

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України 1960 року вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Твердження скаржників про порушення процедури та строків проведення оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_5 є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, при проведенні закупок були дотримані усі вимоги кримінально-процесуального закону та Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (2135-12) . Зокрема, закупники ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на досудовому слідстві та в судовому засіданні докладно розповіли про обставини проведених ними оперативних закупок, підтвердивши, що здійснили їх саме у ОСОБА_5 Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили, що вони брали участь у даних оперативних закупках у якості понятих, за їх присутності закупникам давали медичний шприц та гроші, після чого всі разом їхали до лісосмуги за ГСЦ "Центральний" по вул. Конституційній, де закупники купляли наркотичний засіб та пояснювали у кого вони його придбали. Після чого складався протокол, у якому всі розписувалися.

Посилання касаторів на порушення строків оперативної закупки спростовується довідкою прокуратури Дніпропетровської області від 25 березня 2013 року, відповідно до якої строки ведення оперативно-розшукової справи, заведеної 11 жовтня 2010 року стосовно ОСОБА_5 були 07 квітня 2011 року продовжені до дванадцяти місяців відповідно до вимог ст. 9-1 закону України "Про оперативно-розшукову діяльність".

Так само неспроможними є і твердження скаржників про застосування до ОСОБА_5 недозволених методів слідства.

Як свідчать матеріали справи, зазначений довод був предметом ретельної перевірки судів першої та апеляційної інстанцій. Так, постановою суду від 16 січня 2012 року заяву ОСОБА_5 про застосування до нього недозволених методів слідства було направлено прокурору для проведення перевірки, за результатами якої 27 січня 2012 року було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях працівників СБНОН складу злочину.

Посилання засудженого на те, що судовий розгляд справи у місцевому суді проводився незаконним складом суду, оскільки відсутні дані автоматичного розподілу справ спростовуються довідкою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу, згідно якої шляхом автоматичного розподілу комп'ютерною програмою "Документообіг загальних судів" дана справа була визначена судді Борис О.Н.

Твердження засудженого та його захисника про порушення права на захист у зв'язку із тим, що ОСОБА_5 не було доставлено в суд апеляційної інстанції для розгляду його апеляції не ґрунтуються на законі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 358 КПК України 1960 року засуджений підлягає обов'язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення його становища або суд визнає необхідним провести судове слідство. Засуджений, що утримується під вартою, підлягає обов'язковому виклику також у випадках, коли про це надійшло його клопотання.

Оскільки клопотання про виклик до суду апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_5 не подавав, а суд апеляційної інстанції не вбачав необхідності у проведенні судового слідства при розгляді апеляцій засудженого та його захисника, то ОСОБА_5 не підлягав обов'язковому виклику до суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши справу за апеляціями засудженого та його захисника, дійшов обгрунтованого висновку про законність постановленого у справі вироку, навівши в ухвалі мотиви такого рішення, з якими погоджується і колегія суддів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були би підставами для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) ,

Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.