5-123км13 Про розбій та умисне заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що потягли тривалий розлад здоров'я - 19.03.2013 Прийняття

головуючого Пузиревського Є.Б.,суддів:Шибко Л.В., Фурика Ю.П.,за участю прокурора Галюги В.В., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 березня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 01 червня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимостей,

засуджено за ч. 1 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покладено обов'язки, передбачені пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що не має судимостей,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов'язки, передбачені пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 2080 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн - моральної шкоди.

Вирішено долю речових доказів у справі.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

За вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винними та засуджено за те, що останній 02 серпня 2011 року приблизно о 12:00 у барі "Стас", розташованому по Артемівському шосе, 17 у м. Горлівці, в ході конфлікту зі ОСОБА_7 завдав йому удар кулаком в область правого ока, перенісся та скроні, від якого той впав на підлогу. Після цього ОСОБА_6 завдав ОСОБА_7 ще один удар в область щелепи зліва. В результаті дій ОСОБА_6 потерпілому було спричинено масивну гематому правої вилиці, закритий перелом правої вилицевої кістки, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що потягли тривалий розлад здоров'я; синці навколо очей, закритий перелом кісток носа, крововилив правого ока, великі крововиливи слизових верхньої та нижньої губи, забиту рану слизової верхньої губи, травматичну рухливість центральних різців на нижній щелепі, струс головного мозку, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я; синці на ліктьових суглобах, садна на лівому ліктьовому суглобі, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

В цей час ОСОБА_5, який знаходився поруч, побачивши побиття ОСОБА_7, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном завдав потерпілому удар кулаком в чоло, від чого той втратив свідомість, спричинивши ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я, у виді струсу головного мозку. Після цього ОСОБА_5 заволодів належним потерпілому мобільним телефоном разом із SIM-картою оператора "МТС", спричинивши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 709,90 грн.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку місцевого суду з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочинів та особам засуджених. Вважає необґрунтованим звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням. Вказує на те, що в порушення вимог ст. 334 КПК України судом у мотивувальній частині вироку не конкретизовано механізму нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Доведеність винуватості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм злочинів та кримінально-правова оцінка їх діянь у касаційній скарзі не оспорюється.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а ч. 2 ст. 50 КК передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 призначено з урахуванням конкретних обставин справи у їх сукупності, ступеня тяжкості вчинених ними злочинів та даних про їх особи, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, у зв'язку з чим вважати його надто м'яким, про що йдеться у касаційній скарзі прокурора, підстав немає.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності притягаються вперше, характеризуються позитивно, мають постійне місце проживання та роботи.

З урахуванням цих обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду, що виправлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також попередження вчинення ними нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за їх поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що суд у мотивувальній частині вироку не конкретизував механізму отримання потерпілим тілесних ушкоджень, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки у вироку у відповідності до ст. 334 КПК 1960 року зазначено механізм їх спричинення.