Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

з участю прокурора Саленка І.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 березня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_1 на постанову Кегичівського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 01 грудня 2011 року.

Постановою Кегичівського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2011 року, залишеною без зміни апеляційним судом,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. "є" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08 липня 2011 року, а провадження у кримінальній справі закрито.

ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачувався у тому, що він, 05 жовтня 2010 року приблизно о 18:30 перебуваючи за кермом технічно справного автомобіля КАМАЗ-5410, д.н.з НОМЕР_2 з напівпричепом "Одіз", д.н.з. НОМЕР_1, який належав ПП "ОСОБА_3",

рухаючись по автодорозі Сахновщина - Кегичівка в районі 11 км + 100 м здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, яка рухалась попереду у попутному з ним напрямку, чим порушив п.п. 1.3, 1.5, 12.3 Правила дорожнього руху України (1306-2001-п) . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці пригоди.

У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень у зв'язку з істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та про направлення справи на новий судовий розгляд або додаткове розслідування. Вважає, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, оскільки у нього є рідний брат, який досяг пенсійного віку, проте є працездатним, а тому може піклуватися про їх матір. Зазначає, що матеріали кримінальної справи містять дані, які свідчать про замовний характер злочину у зв'язку із вирішенням земельно-правових відносин, але внаслідок неповноти досудового слідства така версія не перевірялася. Крім того, вважає ухвалу апеляційного суду незаконною, оскільки вона викладена російською мовою.

На касаційну скаргу надійшли заперечення від цивільного відповідача ПП "ОСОБА_3" ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5, які просили касаційну скаргу представника потерпілої залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягають задоволенню на таких підставах.

Відповідно до п. "є" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08 липня 2011 року, звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, підлягають особи, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачувався у вчиненні необережного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08 липня 2011 року (3680-17) , оскільки його матір - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, досягла 70-річного віку, і крім нього інших працездатних дітей в неї немає, а його брат - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, є пенсіонером за віком.

Суд, перевіривши надані документи, обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність застосування амністії та звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.

Представник потерпілої, посилаючись в касаційній скарзі на неповноту досудового слідства оскільки злочин мав замовний характер у зв'язку із вирішенням земельно-правових відносин, по суті заперечує правильність встановлення фактичних обставин справи, що, відповідно до вимог ст. 398 КПК України, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Той факт, що судом апеляційної інстанції розгляд справи здійснювався російською мовою, не суперечить вимогам ст. 19 КПК України. Оскільки зазначена обставина не впливає на обґрунтованість прийнятого рішення, підстави для скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з цим відсутні.

Апеляційний суд, переглянувши дану кримінальну справу в апеляційному порядку за апеляцією представника потерпілої і виніс мотивовану ухвалу, яка відповідає ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були би підставами для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХI "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кегичівського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 01 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.