Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ:

головуючого Мороза М.А.,

суддів: Крижановського В.Я., Дембовського С.Г.,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

розглянула в судовому засіданні 28 лютого 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурорів, які брали участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, на вирок Старобешівського районного суду Донецької області від 16 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 липня 2012 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Узбекістана, не судимого, за ст. 116 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 15 травня 2011 року близько 8-ї год. на ринку по вул. Маяковського, 1 в м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області, в стані сильного душевного хвилювання, яке виникло в результаті образи ОСОБА_3 матері засудженого, наніс йому один удар ножем в передню праву бокову поверхню тулуба. Від отриманого тілесного ушкодження ОСОБА_3 помер.

У касаційних скаргах прокурори, які брали участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, кожен окремо, ставлять питання про скасування судових рішень та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. В обґрунтування своїх вимог вказують на те, що місцевий суд безпідставно перекваліфікував дії засудженого з ч. 1 ст. 115 на ст. 116 КК України, а також в порушення вимог ст. 273 КПК України неодноразово вирішував клопотання заявлені прокурорами про призначення судово-психологічної експертизи без видалення до нарадчої кімнати та винесення постанови про відмову в задоволенні клопотань.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційні скарги та просив їх задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370- 372 КПК України. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 273 КПК України ухвали при вирішенні питань про призначення експертизи виносяться судом у нарадчій кімнаті і викладаються у вигляді окремого документа, який підписується всім складом суду. При одноособовому розгляді справи в зазначених у цій статті випадках суддя виносить постанову.

Як вбачається з протоколу судового засідання (а.с. 343, 345, 346) вказаних вимог закону місцевий суд не дотримався, а відмовляв в задоволенні клопотань прокурора про призначення експертизи без видалення до нарадчої кімнати та винесення окремих процесуальних документів з цього питання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судові рішення щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду кримінальної справи необхідно вжити всіх передбачених законом заходів до повного, всебічного і об'єктивного розгляду обставин справи в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законом, належним чином перевірити доводи, викладені в касаційних скаргах та постановити законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційні скарги прокурорів, які брали участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Вирок Старобешівського районного суду Донецької області від 16 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 липня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.