Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 28 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1 на вирок Печерського районного суду міста Києва від 7 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 травня 2012 року.

Вироком Печерського районного суду міста Києва від 7 грудня 2010 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів, судових витрат та заявленого у справі цивільного позову.

За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_2, 26 жовтня 2007 року близько 15 год. 23 хв., одягнувши на голову чорну в'язану шапку, за допомогою пістолета невстановленої марки калібру 9 мм, придбаного у невстановленої слідством особи, проник у приміщення відділення № 26 Київського регіонального управління ТОВ "Укрпромбанк", що розташоване в будинку № 31 по вул. Кіквідзе в м. Києві, де шляхом розбою незаконно заволодів грошима банку сумі 3649 грн. і втік з місця злочину.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 травня 2012 року вирок Печерського районного суду міста Києва від 7 грудня 2010 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у кримінальній справі щодо засудженого ОСОБА_2 у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази на підтвердження інкримінованого засудженому обвинувачення.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_2 аналогічні доводам скарги його захисника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку доводів своєї касаційної скарги та засудженого, думку прокурора, який просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни, а касаційні скарги захисника та засудженого - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги захисника та засудженого не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

Доводи скарг захисника та засудженого про істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону і як наслідок, неповноту проведеного слідства та відсутність допустимих доказів по справі, на підтвердження вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанції, які мотивовано спростували зазначені доводи.

Вина засудженого ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині підтверджується повно зібраними по справі доказами, які перевірялись судом. Так, суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу обвинувачення, визнаного доведеним, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які були очевидцями злочину. Дані показання повністю узгоджують з показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших і в своїй сукупності дають повну картину події злочину, спростовуючи доводи засудженого ОСОБА_2 стосовно своєї непричетності. Також вина засудженого у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, серед яких: протоколи огляду місця події та протоколи пред'явлення особи для впізнання за участю свідків по справі.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляцій захисника ОСОБА_1 в інтересах підзахисного і правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляціях доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційних скарг, належним чином перевірені й спростовані.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно.

При призначенні засудженому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, та обрав мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 187 КК України, яке є обґрунтованим, необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, в тому числі і при проведенні слідчих дій - пред'явлення особи для впізнання, на які посилаються касатори, та процесуальних порушень при розгляді справи в суді, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у скоєному та правильність кваліфікації його дій, судом касаційної інстанції не встановлено. Свідки в судовому засіданні повністю підтвердили свої показання на досудовому слідстві і вказали на ОСОБА_2, як на особу, яка вчинила розбій і заволоділа грошовими коштами банку.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Печерського районного суду міста Києва від 7 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 травня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_2 - без зміни.