Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого:Животова Г.О.,суддів:Крещенка А.М., Єлфімова О.В.,за участю прокурора:Волошиної Т.Г. розглянула в судовому засіданні у м. Києві 26 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 листопада 2012 року.

Вироком Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2012 року

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого 16.01.2012 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт,

засуджено за ч. 2 ст. 389 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 16.01.2012 року і остаточно призначено 2 роки 10 днів обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ст. 76 КК України.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, будучи засудженим вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 16.01.2012 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт, ознайомившись з порядком та умовами його відбування, умисно, без поважних причин ухилився від відбування цього покарання.

Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 листопада 2012 року вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_5 покарання скасовано. Призначено покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки 10 днів.

В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Вказує на те, що суд в порушення вимог ст. 335 КПК України, в резолютивній частині вироку не призначив покарання засудженому за сукупністю вироків на підставі ст.71 цього Кодексу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 378 КПК України вирок апеляційного суду повинен відповідати вимогам статей 332-335 цього Кодексу. Зокрема, в резолютивній частині обвинувального вироку має зазначатись вид і розмір призначеного підсудному покарання як основного, так і додаткового. При цьому міра покарання повинна бути визначена таким чином, щоб при виконанні вироку не виникло ніяких сумнівів щодо виду й розміру покарання, призначеного судом.

Скасовуючи вирок місцевого суду і постановляючи свій вирок, Апеляційний суд Дніпропетровської області, зазначені вимоги закону не дотримав і остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України ОСОБА_5 не призначив.

Зазначені порушення відносяться до істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, що відповідно до положень ст. 370 та п.1 ч.1 ст. 398 КПК України, є безумовною підставою для скасування вироку з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи апеляційній інстанції необхідно у відповідності до вимог ст.ст. 365, 366 КПК України перевірити оскаржений вирок суду першої інстанції і прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону, та було б обґрунтованим.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 листопада 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.