Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянувши в судовому засіданні 26 лютого 2013 року в м. Києві касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 03 липня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи,

постановою старшого прокурора другого наглядового відділу Головного управління нагляду за додержанням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генеральної прокуратури України від 16 жовтня 2009 року порушено кримінальну справу за фактом вчинення службового підроблення службовими особами ЗАТ «Міжнародна акціонерна авіакомпанія компанія «УРГА» за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно з постановою слідчого, службові особи ЗАТ «Міжнародна акціонерна авіакомпанія компанія «УРГА», будучи обізнаними у тому, що частка держави у статутному фонді товариства складає 51 % і державі належить 442 986 штук акцій, у 2007 році склали, видали та надали ЗАТ «Регіональний центр ведення реєстрів» завідомо неправдивий документ - журнал обліку розміщення іменних простих акцій ЗАТ «Міжнародна акціонерна авіакомпанія компанія «УРГА», до якого внесли завідомо неправдиві відомості про те, що державна частка у статутному фонді товариства становить лише 0, 2522 % та на праві власності Фонду державного майна України належить 2 191 акція. Відповідно до цих відомостей ЗАТ «Регіональний центр ведення реєстрів» сформував відповідний реєстр власників цінних паперів ЗАТ «Міжнародна акціонерна авіакомпанія компанія «УРГА».

Не погодившись із постановою про порушення кримінальної справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржили її до суду.

03 липня 2012 року Печерський районний суд м. Києва задовольнив скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та скасував постанову старшого прокурора Генеральної прокуратури України від 16 жовтня 2009 року.

Ухвалою апеляційного суду постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду, постановленої за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а справу просить направити на новий апеляційний розгляд. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, в порушення ст. 365 КПК України (1960 року) вдався до перевірки тих обставин, які прокурором в апеляції не оскаржувалися, чим вийшов за межі процесуальних повноважень. Прокурор зазначає, що суд не врахував наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи та безпідставно скасував постанову про порушення кримінальної справи.

На касаційну скаргу прокурора скаржником ОСОБА_2 подано письмове заперечення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі та письмовому запереченні на неї, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 94 КПК України (1960 року) підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України (1960 року), суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити, чи були у прокурора чи слідчого приводи і підстави для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для прийняття рішення про порушення кримінальної справи. При цьому суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дотримався зазначених вимог та, належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов правильного висновку про передчасність порушення кримінальної справи за фактом вчинення службового підроблення службовими особами ЗАТ «Міжнародна акціонерна авіакомпанія компанія «УРГА» за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що в оскаржуваній постанові про порушення справи не наведено достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції прокурора щодо безпідставного скасування судом постанови слідчого про порушення кримінальної справи, й обґрунтовано визнав їх безпідставними.

Підстав вважати, що апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень і дав оцінку доказам по справі, немає, оскільки суд, дотримуючись вимог ст. 99 КПК України (1960 року) та здійснюючи перевірку достатності даних, які вказують на наявність ознак злочину, аналізував лише матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу.

Прокурор натомість не навів у касаційній скарзі обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960 року), є законною та обґрунтованою.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 03 липня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи - без зміни.