Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Єлфімова О.В., Крещенка А.М.,

за участю прокурора Сорокіної О.А.,

розглянула 26 лютого 2013 року у м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою останнього на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 20 березня 2012 року.

В цій справі вироком Варвинського районного суду Чернігівської області від 6 січня 2011 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який, згідно положень ст. 89 КК України, не має судимості,

за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 127 КК України на 2 роки позбавлення волі;

на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 2 роки позбавлення волі.

Судові витрати в розмірі 619 грн покладені на засудженого та стягнуто з нього на користь Варвинської ЦРЛ 1065 грн 54 коп. витрат на лікування потерпілого.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 20 березня 2012 року вказаний вирок залишено без зміни.

Згідно вироку, ОСОБА_1 в ніч на 11 вересня 2010 року - з 23 до 5 години - в приміщенні колишнього банно-прального комплексу в смт Варва Чернігівської області, на ґрунті неприязних стосунків та з помсти за події річної давнини, катував ОСОБА_2, умисно заподіюючи йому сильний фізичний біль та фізичні й моральні страждання, бив останнього, в тому числі й по голові табуреткою та ніжками від неї, бітою, плоскогубцями, дверною ручкою та цькував на нього вівчарку.

Внаслідок цих дій потерпілому, який не чинив опір та періодично втрачав свідомість, були умисно заподіяні легкі, зокрема - із спричиненням короткочасного розладу здоров'я, та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд через невідповідність висновків місцевого та апеляційного судів фактичним обставинам справи та призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених злочинів й особі засудженого, внаслідок суворості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив залишити оскаржене рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевий суд встановив і зазначив це у вироку, що ОСОБА_1 скоїв катування потерпілого ОСОБА_2 та умисно заподіяв йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Ці фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції й перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають.

Твердження засудженого про недоведеність його винуватості правильно визнані апеляційним судом безпідставними, оскільки протилежні висновки суду першої інстанції в цій частині ґрунтуються, у відповідності до вимог ст. 323 КПК України, на неупередженій оцінці безпосередньо досліджених доказів та на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Такі висновки, як правильно визнав апеляційний суд, відповідають показанням засудженого про часткове визнання своєї вини, потерпілого - про обставини його катування ОСОБА_1, очевидців - свідків ОСОБА_3 й ОСОБА_4, даним судово-медичної й судово-імунологічної експертиз, протоколів огляду місця події та предметів катування, вилучених з вказаного місця.

Доводи засудженого про невідповідність призначеного йому покарання тяжкості вчинених злочинів та його особі, внаслідок суворості, є необґрунтованими.

Так, призначаючи покарання, суд дотримався загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, та врахував, зокрема, й ті обставини, про які йдеться у касаційній скарзі - відсутність у ОСОБА_1, у відповідності до положень ст. 89 КК України, судимості, позитивні характеристики з місця проживання останнього, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини.

Отже, призначене ОСОБА_1 покарання є справедливим.

Апеляційний суд, залишаючи без задоволення апеляцію засудженого та без зміни вирок місцевого суду, у відповідності до вимог ст. 377 КПК України вмотивував свої висновки та постановив законне й обґрунтоване рішення, підстав для зміни чи скасування якого колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України (1001-05) , які б перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кримінального процесуального кодексу України (1001-05) та статтями 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 20 березня 2012 року про залишення без зміни вироку Варвинського районного суду Чернігівської області від 6 січня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу останнього - без задоволення.