Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Єлфімова О.В., Крещенка А.М.,

за участю прокурора Сорокіної О.А.,

розглянула 26 лютого 2013 року у м. Києві справу про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 7 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2012 року.

В цій справі вищезазначеною постановою місцевого суду до

ОСОБА_1, 1972 р. н., неодноразово судимого, громадянина України,

застосовано примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, як до особи, що вчинила суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки діянь, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2012 року цю постанову залишено без зміни.

Згідно постанови, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3, справа щодо якого закрита на підставі акту амністії, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вироком того ж місцевого суду від 23.11.2011 засуджені за нижчезазначені дії, 13.07.2011, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у с. Кадобне Калуського району, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, вигукували погрози та образи щодо присутніх громадян спочатку на подвір'ї родини ОСОБА_6, а потім біля крамниці на вул. І. Франка.

При цьому ОСОБА_1 побив ОСОБА_6 дерев'яною палицею, яка визнана холодною зброєю, спочатку на вказаній вулиці, а потім, наздоганяючи останнього, - на подвір'ях родин ОСОБА_7 та ОСОБА_8, заподіявши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, а інші співучасники висловлювали образи та погрози у присутності громадян, в тому числі й неповнолітніх.

Крім того, ОСОБА_1 відкрито викрав у ОСОБА_6 300 гривень.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки висновки про вчинення ОСОБА_1 діянь, які підпадають під ознаки діянь, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, зроблені без допиту свідків та дослідження інших доказів, отже - передчасно.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення оскаржених рішень без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки про те, що ОСОБА_1 вчинив вищезазначені суспільно небезпечні діяння, стверджуються показаннями інших співучасників та дослідженими у судовому засіданні, зокрема - у передбаченому ст. 306 КПК України порядку, іншими доказами, в тому числі й показаннями свідків, що вбачається з протоколу судового засідання, зауваження на який адвокат ОСОБА_2 та інші учасники розгляду справи не подавали.

Отже, твердження захисника про порушення судом кримінально-процесуального закону є необґрунтованим.

Постановлена апеляційним судом ухвала є вмотивованою та відповідає іншим вимогам, передбаченим ст. 377 КПК України, а правильність встановлення фактичних обставин справи та достовірність доказів на яких ґрунтується постанова місцевого суду, в апеляційному порядку не оскаржувались.

Зважаючи на зазначене, керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кримінального процесуального кодексу України (1001-05) та статтями 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 7 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2012 року про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 - без задоволення.