Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Єлфімова О.В., Крещенка А.М.,

за участю прокурора Сорокіної О.А.,

зацікавленої особи ОСОБА_1,

розглянула 26 лютого 2013 року у м. Києві касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 7 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2012 року в справі про оскарження ОСОБА_1 постанови слідчого про порушення кримінальної справи.

Вказаною постановою місцевого суду задоволено скаргу директора Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» ОСОБА_1 та скасовано постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА в АР Крим Кателин О.В. від 28 липня 2011 року про порушення кримінальної справи щодо скаржника за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 14 лютого 2012 року цю постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування зазначених рішень з направленням справи на новий судовий розгляд через істотні порушення кримінально-процесуального закону.

Стверджує, що у слідчого були приводи та підстави до порушення кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи постанову слідчого місцевий суд послався на відсутність підстав до порушення кримінальної справи, передбачених ст. 94 КПК України 1960 року, тоді як з відповідних матеріалів вбачається, що підставою до порушення справи стали достатні дані про наявність ознак злочину.

Зокрема, як зазначено в постанові слідчого, такі дані містяться в:

акті виїзної перевірки ДПІ в м. Керчі від 13.01.2011 про вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на ухилення від сплати підприємством, яке він очолював, податку з прибутків фізичних осіб та зборів за спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 937 047,2 грн та 3 028 229,33 грн відповідно;

поясненнях посадових осіб ДПІ в м. Керчі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5;

обліково-реєстраційних документах підприємства, очолюваного ОСОБА_1

Отже, висновки місцевого суду в цій частині не відповідають змісту постанови слідчого про порушення кримінальної справи.

Окрім того, відповідно до положень ст. 236-8 КПК України 1960 року, розглядаючи скаргу суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, що стали підставою для винесення постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються при розгляді справи по суті.

Усупереч цим вимогам, місцевий суд дав оцінку даним, які стали підставою для порушення кримінальної справи, як доказам, оскільки визнав, що ОСОБА_1 не мав умислу на ухилення від сплати відповідних податків й зборів та можливості їх сплатити.

За таких обставин, колегія суддів визнає оскаржене рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає вимогам ст. 236-8 КПК України 1960 року, оскільки суд вийшов за межі розгляду справи і, замість перевірки наявності підстав та приводів для порушення кримінальної справи, вдався до недопустимої на стадії розгляду скарги оцінки даних про наявність ознак злочину, як доказів.

Апеляційний суд не звернув увагу на допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили постановити законне та обґрунтоване рішення.

Зважаючи на зазначене, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, який слід провести у повній відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України 1960 року та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кримінального процесуального кодексу України (1001-05) та статтями 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 7 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2012 року в справі про оскарження ОСОБА_1 постанови слідчого про порушення кримінальної справи скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.