Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів: Орлової С.О., Квасневської Н.Д.,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 лютого 2013 року матеріали за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 20 серпня 2012 року.

2 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Дніпровського району м. Херсона з заявою, в якій ставив питання про проведення перевірки і притягнення до кримінальної відповідальності оперативних працівників ВБНОН УМВС України в Херсонській області та слідчого СВ Дніпровського райвідділу Херсонського міського управління УМВС Боляновського Д.І. При цьому вказував на факти фальсифікації матеріалів кримінальної справи за обвинуваченням його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та застосування недозволених методів слідства.

Постановою помічника прокурора Дніпровського району м. Херсона від 27 жовтня 2011 року в порушенні кримінальної справи щодо працівників ВБНОН УМВС України в Херсонській області та слідчого СВ Дніпровського РВ Херсонського міського управління УМВС Боляновського Д.І. за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365 КК України, відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України - у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочинів.

Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 оскаржив її до суду в порядку, передбаченому ст. 236-1 КПК України.

Постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 липня 2012 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20 серпня 2012 року постанову суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд. При цьому як на істотні порушення кримінально-процесуального закону посилається на порушення прокурором вимог ст. 99 КПК України, неповноту, однобічність проведеної перевірки. Наводить докладні доводи щодо фальсифікації посадовими особами ВБНОН і слідчим матеріалів кримінальної справи щодо нього, перевищення цими особами своїх службових повноважень та застосування щодо нього психологічного тиску, вказуючи на залишення судами цих доводів поза увагою.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, котрий погодився з доводами касаційної скарги, просив судові рішення скасувати і направити справу на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Виходячи з вимог ст. 236-2 КПК України, при розгляді судом скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи критерієм законності такої постанови є дотримання вимог статті 99 КПК України, повнота і всебічність проведеної перевірки в межах заяви або повідомлення про злочин, за результатами якої прокурор, слідчий, орган дізнання дійшли висновку про відсутність підстав для порушення кримінальної справи.

Цих вимог суди не дотрималися.

Розглядаючи справу за скаргою, місцевий суд, усупереч вимогам ст. 236-2 КПК України, належним чином не перевірив дотримання органами прокуратури вимог ст. 99 КПК України, повноту і всебічність проведеної перевірки за вказаними в заяві ОСОБА_1 обставинами й не дав вичерпної відповіді на наведені у скарзі доводи.

Суд з достатньою повнотою не з'ясував, чи було в ході перевірки виконано вимоги, викладені в постанові старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури від 19 жовтня 2011 року про скасування попередньої постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, зокрема, чи перевірено на відповідність закону дії посадових осіб при затриманні й огляді ОСОБА_1, виявленні й вилученні в нього коштів тощо.

Апеляційний суд зазначеного до уваги не взяв, усупереч вимогам ст. ст. 377, 382 КПК України доводів, викладених в апеляції скаржника на постанову місцевого суду, належним чином не перевірив, не навів переконливих мотивів, через які визнав апеляцію необґрунтованою, і помилку місцевого суду не виправив.

Наведені порушення кримінально-процесуального закону перешкодили судам повно й усебічно розглянути справу за скаргою та постановити законні й обґрунтовані рішення, а тому відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України є істотними.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України постанова й ухвала підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно розглянути справу відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України, належним чином перевірити всі наведені у скарзі доводи та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 394- 396, 398 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 26 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 20 серпня 2012 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Дніпровського району м. Херсона від 27 жовтня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників ВБНОН УМВС України в Херсонській області та слідчого СВ Дніпровського РВ Херсонського міського управління УМВС Боляновського Д.І. за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365 КК України, скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.