Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,суддів:Романець Л.А., Матієк Т.В.,за участю прокурора Саленка І.В., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 13 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2012 року щодо ОСОБА_6.

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 13 грудня 2011 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого: 1) вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 червня 2003 року за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; 2) вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 09 серпня 2004 року за ч. 2 ст. 296, ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки; 3) вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 06 травня 2008 року за ч.1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, звільненого 21 серпня 2009 року,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.

Постановлено стягнути із ОСОБА_6 судові витрати за проведення експертиз в доход Херсонського обласного бюро СМЕ 2496 грн 56 к. і в доход Херсонської обласної психіатричної лікарні 448 грн 33 к.

Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності з ст. 81 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2012 року, вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 13 грудня 2011 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_6, 25 листопада 2010 року, о 2 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в районі розташування кафе «Меридіан» на Одеській площі в м. Херсоні під час конфлікту з ОСОБА_7, який виник на ґрунті неприязних відносин, наніс потерпілому два удари кулаками в обличчя, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6, просить судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд, і зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону.

При цьому захисник зазначає, що умислу на заподіяння тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 не було, у зв'язку із чим його дії слід перекваліфікувати на ч.1 ст. 119 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти касаційної скарги та просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 винним в умисному заподіянні ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть визнав частково і не заперечував факту, що 24 листопада 2010 року у вечірній час він під час конфлікту вдарив потерпілого кулаком в обличчя, від чого той впав і ударився головою о бордюр і більше не піднімався.

На підставі пояснень ОСОБА_6 і потерпілої ОСОБА_8, свідчень ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, а також даних, що містяться в протоколі відтворення обстановки та обставин події, у висновках судово-медичних та судово-імунологічної експертиз, та інших доказів, зібраних по справі і досліджених у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, кваліфікував його дії за ч.2 ст. 121 КК України та призначив покарання.

З тверджень експерта ОСОБА_19 в суді вбачається, що тілесні ушкодження, які призвели до смерті потерпілого утворилися не від удару головою о бордюр при падінні, а від ударів твердим предметом по обличчю.

З урахуванням наведеного, будь-яких обставин, що дають підстави для перекваліфікації дій засудженого на ч.1 ст. 119 КК України, колегія суддів не вбачає.

Призначене ОСОБА_6 покарання, на думку колегії суддів, відповідає вимогам, передбаченим ст. 65 КК України.

Порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно, всебічно та об'єктивно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення щодо ОСОБА_6, не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та пунктами 11,15 Розділу XI КПК України (1001-05) , колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 13 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.