5-3487км12 Про підробку та використання підробленого студентського квитка - 19.02.2013 Прийняття

головуючого Шилової Т.С.,суддів:Романець Л.А., Матієк Т.В., за участю прокурора Саленка І.В.,розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2012 року щодо ОСОБА_5.

Вироком Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, студента Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника, такого, що судимості не має,

за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік;

за ч. 3 ст. 358 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці.

На підставі ст.ст. 70, 72 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_5, звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 в доход НДЕКЦ при ГУМВС в Івано-Франківській області судові витрати за проведення експертиз у сумі 1238 грн 16 к.

Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності з ст. 81 КПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2012 року, вирок Івано-Франківського міського суду від 23 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5 скасовано, провадження у справі закрито з підстав, передбачених ст. 48 КК України.

Як визнав встановленим суд, у червні 2011 року, ОСОБА_5, перебуваючи по місцю проживання, що АДРЕСА_1 за допомогою сканера відсканував студентський квиток невстановленої особи, в який вніс свої анкетні дані та відомості про те, що являється студентом Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника, чим вчинив підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання - студентський квиток серії НОМЕР_1, виданий 01 вересня 2009 року Прикарпатським національним університетом імені В. Стефаника, який згідно висновку експертизи, не відповідає бланку дійсного студентського квитка і всі зображення на даному підробленому бланку студентського квитка - виконані електро-фотографічним способом друку за допомогою засобів оперативної поліграфії.

08 червня 2011 року, ОСОБА_5, надав у посольство Сполучених Штатів Америки завідомо підроблений ним документ - студентський квиток серії НОМЕР_1, тим самим використавши його.

У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оскаржуючи винність ОСОБА_5 та кваліфікації його дій, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону.

При цьому прокурор зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 377 КПК України. крім того, на думку прокурора, зазначені апеляційним судом обставини не давали підстав для застосування ст. 48 КК України, а лише могли бути враховані судом як такі, що пом'якшують покарання.

У запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5, просить вимоги касаційної скарги прокурора не задовольняти, ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни як таку, що є законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи касаційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винність ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, підтверджується сукупністю зібраних по справі та перевірених в судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку.

Висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості встановлених судом фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій ОСОБА_5 за частинами 1, 3 ст. 358 КК України у касаційній скарзі не оскаржується.

Що стосується звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України та закриття провадження у справі в порядку ст. 7 КПК України, то на думку колегії суддів, воно відповідає вимогам статей 48, 65 КК України, а також п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року (v0012700-05) «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення від кримінальної відповідальності».

Так, відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Згідно вимог п.7 вище вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, для застосування ст. 48 КК необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Зміна обстановки може відбутись у зв'язку із настанням певних подій або виникненням певних - соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших важливих процесів, а також може полягати у зміні умов життя та поведінки особи.

Як вбачається за матеріалів справи, апеляційним судом встановлено, що на час розгляду справи у суді ОСОБА_5 видано у передбаченому законом порядку студентський квиток, він паралельно вступив і навчається в Прикарпатському національному університеті імені В. Стефаника на факультеті історії і політології, заочної форми навчання, що характеризує його як особу, яка намагається отримати різносторонню освіту. Крім того, судом було враховано ряд позитивних даних, які характеризують особу ОСОБА_5 та пом'якшують його покарання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у суду було достатньо підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України та закриття провадження у справі в порядку ст. 7 КПК України, у зв'язку з чим доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі слід визнати необґрунтованими.

Будь-яких порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно, всебічно та об'єктивно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення по справі, не встановлено.