5-756км13 Про керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до зіткнення автомобілів та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень водію одного із них - 19.02.2013 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 20 квітня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останнього разу вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 жовтня 2000 року за ч. 2 ст. 86, ч. 1 ст. 222 КК 1960 року на підставі статей 42, 43 КК 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із штрафом у розмірі 500 грн. На підставі Указу Президента України від 10 червня 2004 року «Про помилування» строк призначеного судом покарання скорочено до 5 років позбавлення волі, 18 жовтня 2004 року звільненого умовно-достроково на строк 1 рік 5 місяців 18 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Вирішено питання про стягнення судових витрат і долю речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК за наступних обставин.

17 листопада 2006 року приблизно о 23:00 по проїжджій частині вул. Громова в напрямку з вул. Фрунзе в бік вул. Калініна у м. Костянтинівці Донецької області рухався автомобіль марки ВАЗ-210700-20 (реєстр. № НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_2 У цей же час від магазину «Кольцо» по вул. Громова у м. Костянтинівці Донецької області на полосу зустрічного руху виїхав автомобіль марки Mitsubishi L-200 (реєстр. № НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_1, котрий не мав документів на право керування цим автомобілем,а також керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 11.2, 11.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) та вчинив зіткнення з ВАЗ-ом під керуванням водія ОСОБА_2

У результаті ДТП водій ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 квітня 2012 року вирок місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування. Обґрунтовуючи свої вимоги вказує на те, що місцевий суд безпідставно не застосував до нього Закон України від 08 липня 2011 року № 3680-VI «Про амністію у 2011 році» (3680-17) , оскільки він має неповнолітню дитину щодо якої не позбавлений батьківських прав. Засуджений ОСОБА_1 звертає увагу на порушення місцевим судом вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду справи в порядку, передбаченому ст. 299 КПК 1960 року.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, котрий вважав касаційну скаргу безпідставною, перевіривши справу, обговоривши доводи, викладені у скарзі та доповненнях до неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Під час перевірки матеріалів справи встановлено, що висновок суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, установлених судом ґрунтується на досліджених у судовому засіданні в порядку, передбаченому

ст. 299 КПК 1960 року доказах і є правильним.

Що стосується доводів викладених у касаційній скарзі засудженого про порушення місцевим судом вимог кримінально-процесуального закону при проведенні судового розгляду справи за процедурою, передбаченою

ч. 3 ст. 299 КПК України, то вони є без підставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Крім того, ці доводи перевірялись апеляційним судом і на думку колегії суддів законно визнані безпідставними.

Статтею 6 Закону України від 08 липня 2011 року № 3680-VI «Про амністію у 2011 році» (далі - Закон) передбачено звільнення від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим нормативно-правовим актом, осіб, які підпадають під дію його ст. 1, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали у них законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 12 Закону його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно.

Статтею 7 Закону встановлено заборону на його застосування. Зокрема, амністія не застосовується до особи, котра вчинила злочин, передбачений

ч. 2 ст. 286 КК, у стані алкогольного сп'яніння або залишила місце дорожньо-транспортної пригоди.

Як убачається з матеріалів справи, під час розгляду справи місцевим судом засуджений ОСОБА_1 заявив клопотання, в якому просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, а провадження у кримінальній справі закрити.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вказаного клопотання засудженого, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що засуджений ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що є однією із заборон застосування цього Закону (3680-17) .

Зі змісту апеляційної скарги засудженого та матеріалів справи вбачається, що такі ж доводи ОСОБА_1 висловив і у своїй апеляції, яку апеляційний суд обґрунтовано визнав безпідставною. Свої висновки, з якими погоджується колегія суддів, суд належним чином умотивував.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які би були підставою для скасування чи зміни судових рішень у справі, не виявлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК (1001-05) , колегія суддів

Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від