Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів: Єленіної Ж.М., Фурика Ю.П.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 18 вересня 2012 року, постановлених за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову прокурора прокуратури м. Чернігова від 20 серпня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи за його заявою щодо невиконання рішення суду службовими особами прокуратури та суду.

Вказаною постановою місцевого суду, залишеною без зміни апеляційним судом, скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора залишено без задоволення.

Ухвалюючи таке рішення, місцевий суд фактично дійшов висновку, що прокурор при винесенні постанови дотримався вимог статей 97, 99 КПК 1960 року і обґрунтовано відмовив у порушенні справи за відсутністю події злочину, оскільки не було здобуто доказів вчинення неправомірних дій працівниками прокуратури та суду при прийнятті процесуальних рішень.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду та ухвалу апеляційного скасувати і направити справу на новий судовий розгляд, оскільки вважає судові рішення незаконними та необґрунтованими, про що наводить відповідні мотиви.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали у скарзі, обговоривши викладені у ній доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

За ст. 236-2 КПК 1960 року суддя під час розгляду скарги на постанову про відмову в порушенні справи перевіряє, чи були при такій відмові виконані вимоги ст. 99 цього Кодексу.

Зі справи убачається, що місцевий суд дотримався цих вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду скарги ОСОБА_1 і належно умотивував своє рішення.

Зокрема, суд установив, що за заявою ОСОБА_1 про вчинення злочинів службовими особами суду та прокуратури щодо невиконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2010 року (яким скасовано постанову прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 від 11 жовтня 2007 року) прокурор у межах повноважень, передбачених ст. 97 КПК 1960 року, провів усебічну та ґрунтовну перевірку обставин подій, з якими заявник пов'язував вимоги про порушення кримінальної справи.

Зібрані у справі докази дали прокурору підстави визнати, що не підтвердилася наявність події жодного злочину, стосовно чого у постанові наведено достатньо переконливі мотиви.

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що суддя Стебліна А.В. під час розгляду його скарги на постанову прокурора порушив вимоги статей 54, 56 КПК 1960 року, не підтверджуються матеріалами справи. Те, що цей суддя є колишнім працівником прокуратури, само по собі не є підставою вважати його необ'єктивним або зацікавленим у розгляді справи за скаргою ОСОБА_1

Отже, на думку колегії суддів, висновок судів нижчих інстанцій про те, що прокурор виконав вимоги ст. 99 КПК 1960 року при винесенні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, є правильним.

Апеляційний суд доводи ОСОБА_1, аналогічні касаційним, належно перевірив і для їх спростування з дотриманням вимог ст. 377 КПК 1960 року у своїй ухвалі навів відповідні аргументи. Підстав вважати, що апеляційний суд не зазначив в ухвалі усіх підстав, через які апеляцію ОСОБА_1 визнано необґрунтованою, колегія суддів не вбачає, як і істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що потягли б за собою скасування постановлених у справі судових рішень.

У зв'язку з викладеним касаційну скаргу задоволено бути не може.

Разом із тим, за наявності нових даних ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до правоохоронних органів з новою заявою про вчинення злочину (злочинів).

Керуючись статтями 395, 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК (1001-05) , колегія суддів

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 18 вересня 2012 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.