Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого-судді Шилової Т.С., суддів Матієк Т.В., Романець Л.А., за участю прокурора Шевченко О.О.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 лютого 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на вирок Старосинявського районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 20 червня 2012 року щодо ОСОБА_5

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку терміном 3 роки та з покладенням на нього обов'язку, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 20 червня 2012 року цей вирок залишено без зміни.

Як установлено судом, ОСОБА_5 влітку 2011 року неподалік с. Залісся зірвав дикорослу рослину коноплі, яку переніс до нежилого будинку по АДРЕСА_1, де висушив її, подрібнив та зберігав для власного вживання і продажу.

17 лютого 2012 року приблизно о 19:00 ОСОБА_5 незаконно збув ОСОБА_6 за 100 грн особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою у висушеному стані 24,42 г.

23 лютого 2012 року о 19:00 він же повторно незаконно збув ОСОБА_6 за 150 грн даний наркотичний засіб, вагою у висушеному стані 128 г.

Під час огляду вказаного нежитлового будинку 24 лютого 2012 року працівниками міліції було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, вагою 40,2г та 24 г, а також пристрій для вживання коноплі через куріння, на якому були наявні нашарування канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину становила 0,034 г.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а саме ст. 75 КК України та м'якості призначеного засудженому покарання. Зазначає, що рішення суду про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням прийнято без урахування ступеня тяжкості вчиненого злочину та його наслідків. Стверджує, що суд апеляційної інстанції усупереч вимогам кримінально-процесуального закону не навів в ухвалі мотивів на спростування доводів апеляції прокурора.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При розгляді наведених у касаційній скарзі доводів колегія суддів відповідно до ст. 398 КПК України виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Твердження прокурора про неправильне застосування кримінального закону та м'якість призначеного засудженому покарання є безпідставним.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про призначення ОСОБА_5 покарання суд повною мірою дотримався вимог зазначеного закону. Зокрема, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, дані про особу засудженого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, визнав свою вину, виключно позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, навчається, є особою молодого віку. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд обґрунтовано визнав щире каяття засудженого.

Крім того, при вирішенні питання про можливість призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України місцевий суд врахував ту обставину, що злочин вчинено під контролем органу досудового слідства, а також взяв до уваги позицію прокурора, який у судовому засіданні висловлював думку про можливість виправлення засудженого без реального відбування ним покарання.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання нижчого, від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України, а також про можливість звільнення його від відбування такого покарання з випробуванням з встановленням максимального іспитового строку, передбаченого ст. 75 КК України, та з покладенням на нього обов'язку, визначеного у п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого, навівши в ухвалі мотиви такого рішення, з якими погоджується і колегія суддів.

Інших доводів щодо неможливості звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням касаційна скарга прокурора не містить, а тому підстав для її задоволення не вбачається.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були би підставами для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (1001-05) , колегія суддів

Вирок Старосинявського районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 20 червня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області - без задоволення.