Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,суддів Крижановського В.Я., Чуйко О.Г.,за участю: прокурораКазнадзея В.В.
розглянула в судовому засіданні 14 лютого 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 4 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5
Цим вироком
ОСОБА_5,
1975 року народження, не судимого,
засуджено: за ч. 2 ст. 191 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративногосподарських функцій на 1 рік 6 місяців; за ч. 3 ст. 191 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційнорозпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 2 роки; за ч. 1 ст. 366 КК України на 1 рік обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 1 рік; за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2012 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він у травні 2009 року, обіймаючи посаду начальника відділу культури та туризму Олександрівської районної державної адміністрації (РДА), являючись особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно - господарськими обов'язками, тобто службовою особою та особою, що займає відповідальне службове становище, діючи всупереч своїм обов'язкам, використовуючи своє відповідальне службове становище в корисливих цілях, всупереч інтересам служби, маючи намір на заволодіння бюджетними коштами за виконання капітального ремонту приміщення відділу культури і туризму, імітуючи необхідність проведення ремонтних робіт, достовірно знаючи про їх проведення влітку 2008 року працівниками Олександрівського районного будинку культури (РБК), досяг домовленості з приватним підприємцем ОСОБА_6, який не був обізнаним з його дійсними намірами, про укладання угоди щодо виконання останнім вказаного ремонту без його фактичного виконання на суму 5 020 грн. 23.06.2009 року ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 5 000 грн. бюджетних коштів, якими ОСОБА_5 заволодів, зловживаючи службовим становищем. При цьому ОСОБА_5 підписав та завірив печаткою відділу культури та туризму Олександрівської РДА оформлені ОСОБА_6 офіційні документи, зокрема, акт приймання виконаних підрядних робіт, накладні, локальний кошторис, платіжне доручення та інші, достовірно знаючи, що в них містяться завідомо неправдиві відомості.
Продовжуючи злочинну діяльність, 08.12.2009 року ОСОБА_5 умисно, із корисливих спонукань, маючи за мету заволодіння чужими коштами, використовуючи своє службове становище, надав вказівку економісту керованого ним відділу ОСОБА_7 не здавати до каси грошові кошти у розмірі 1 000 грн., отримані як орендна плата від приватного підприємця ОСОБА_8 згідно договору оренди приміщення Олександрівського РБК для проведення виставки-ярмарку з продажу промислових товарів. ОСОБА_7, являючись залежною по службі та підлеглою ОСОБА_5, виконала дану вказівку, утримуючи вказані грошові кошти на робочому місці - в шухляді робочого столу кабінету бухгалтерії та в період з 09.12.09 по січень 2010 року, за усною вимогою ОСОБА_5 з вказаних коштів сплатила 51 грн. за користування його домашнім телефоном, періодично видавала йому грошові суми: 98 грн., 400 грн, 402 грн., а 49 грн. за її відсутності ОСОБА_5 узяв особисто та обернув на свою користь. Таким чином, ОСОБА_5, зловживаючи службовим становищем, діючи повторно, заволодів коштами відділу культури та туризму Олександрівської РДА у розмірі 1 000 грн.
Крім того, ОСОБА_5, маючи намір на заволодіння бюджетними коштами, використовуючи своє службове становище та підпорядкованість Олександрівської дитячої музичної школи (ДМШ) відділу культури і туризму Олександрівської РДА, керівником якого він є, за його ініціативою був призначений на посаду викладача предмету «Етика» за сумісництвом, хоч фактичного наміру на викладання цього предмету не мав та його не викладав.
У період з вересня 2009 року по січень 2010 року ОСОБА_5, не викладаючи даний предмет, являючись головним розпорядником коштів, щомісячно затверджував своїм підписом табелі для нарахування заробітної плати педагогічним працівникам Олександрівської ДМШ, де містились завідомо неправдиві відомості про викладання ним 6 годин предмету «Етика» щонеділі, які передавались до бухгалтерії відділу культури і туризму та стали підставою для нарахування та виплати ОСОБА_5 заробітної плати в сумі 1 076 грн. 56 коп. Таким чином, ОСОБА_5, зловживаючи службовим становищем, діючи повторно, заволодів державними коштами у розмірі 1 076 грн. 56 коп., вчинивши при цьому службове підроблення.
Крім того, ОСОБА_5 05.01.2010 року, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, після затвердження ним договору оренди приміщення фойє районного будинку культури для проведення виставки-ярмарку з продажу промислових товарів, укладеного між Олександрівським РБК та приватним підприємцем ОСОБА_9, одержав від останньої хабар у розмірі 1 000 грн. за можливість заняття підприємницькою діяльністю в орендованому приміщенні.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Посилається на безпідставне, на його думку, звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу і просив скасувати ухвалу з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Разом з тим, ці вимоги закону при розгляді даної справи апеляційним судом залишились не виконаними.
В апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ставилось питання про скасування вироку у зв'язку з безпідставним звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням. На обґрунтування своїх доводів прокурор посилався на те, що суд не в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, кількість епізодів, оскільки протягом незначного проміжку часу, з травня 2009 - січня 2010 року, ОСОБА_5 вчинив 6 епізодів, у тому числі тяжких злочинів у сфері службової діяльності з використанням свого службового становища. Суд залишив поза увагою те, що ОСОБА_5 розлучений і у вироку відсутні будь-які данні, що його неповнолітня дитина перебуває саме на його утриманні.
Матеріалами справи з'ясовано, що суд апеляційної інстанції при розгляді апеляцій суті всіх зазначених апелянтом доводів в ухвалі не навів, їх ретельно не перевірив, відповіді на усі доводи не дав і свого рішення про залишення без зміни рішення суду першої інстанції належним чином не мотивував.
Тому колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю її вимогам ст. 377 КПК України, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого мають бути усунені зазначені вище недоліки.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (1001-05)
2012 року, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
С у д д і :
|
М.А. Мороз
В.Я. Крижановський
О.Г.Чуйко
|